Из настоящего в прошлое.

 
Из настоящего в прошлое
Книжки за жанрами

Всі книжки (1667)

Колонка

Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.

Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.

Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».

Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання
зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Рецензія

22.02.2012

Рецензія на книжку:
Родимиов Борис, Апальков Олександр, критичний нарис, Кучеренко Ліна, всупна стаття. Самое синее небо над Овстугом : Издание второе дополненное и исправленное к 200-летию Ф.И.Тютчева

(о книге стихотворений Бориса Родимова "Самое синее небо над Овстугом")



Борис Родимов начал писать стихи уже в летах.

Они отзываются на все, что происходило и происходит от самого перелома нашего века.

Минувшвя война. Еще та... Великая и Отечественная. Когда плечо к плечу, дыхание в дыхание поколение поэта отстаивало Родину... Разорванную ныне на клочки...

И тем не мение поэт умеет увидеть как " горят румяна зорь", успеть ответить на "лебединые вопросы". И приметить как к "долгожданной весне является с подарком май".

Стихи Бориса Дмитриевича о преданности и мужестве.

О тех неумирающих жизненных явлениях, которые не дают отсидеться и отдаться личной жизни. Ибо нет и не может быть ее вне общей жизни страны и народа. Отсюда острое, подчас резкое восприятие ужасов ставших сегодня действительностью, где распят закон, где бомбами убивают свой же народ, где сиротство и вдовство не вследствии нашествия врага.

Поэт размышляет. Мечется из настоящего в прошлое. В далекое и близкое. В будущее. В даль дорог... По которым

пойдут внуки " вскормленных голодом лебеды"...



На суд читателей рвется его книга. Читайте, спорте. Хвалите и браните поэта. Смейтесь и плачте. Равнодушными она вас не оставит. Ибо делится ее автор не залежалым товаром, а опытом жизни и болью сердца.

Александр Апальков

(Джерело: критичний нарис)

Реклама
Rambler's Top100