О книге Бориса Родимова, “Самое синее небо над Овстугом”.

 
О книге Бориса Родимова, “Самое синее небо над Овстугом”
Книжки за жанрами

Всі книжки (1667)

Колонка

Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.

Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.

Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».

Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати
сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Рецензія

21.03.2012

Рецензія на книжку:
Родимиов Борис, Апальков Олександр, критичний нарис, Кучеренко Ліна, всупна стаття. Самое синее небо над Овстугом : Издание второе дополненное и исправленное к 200-летию Ф.И.Тютчева

Борис Родимов, “Самое синее небо над Овстугом”, Канев, изд. «Склянка Часу», 2003, 572 стр.

Готовя к изданию эту книгу, я много о ней думал. Сомневался. Мне лично она напоминает о формах ныне вышедших из моды, монументальных памятников, которые сопровождают историю человечества.
Не каждый их замечает. Не каждый их видел. Но они есть. И на них тоже держится память. Не берусь судить о численности читательской аудитории данной книги… Но – читатель у неё будет. Всем, кому дорого имя Фёдора Тютчева, кто разделяет его тревогу о минутах роковых, будет о чём помыслить, листая эти страницы.
И синее небо Овстуга накрывает всех нас. Синий цвет, как цвет самых больших противоречий. Спокойствие, холодность и нежность. И образ великого Тютчева соотносится весьма реально с проблематикой столкновений читателя в эпоху компьютеризации и цифровой техники…
Именно поэтому мы издали книгу высокой печатью, почти так же, как это делалось двести лет тому назад… Тогда читали романы в стихах. Прочтут ли нынче?
Этот конфликт обилия рифмованного текста и нехватка времени на чтение… Словно вертикальный разрез в теле нашего терпения и уважения ко временам неторопливого раздумья о судьбах, о смыслах, о первопричинах и концах.
Родимов пытается поточнее, с высоты своих лет и накопленного опыта задать интенсивность, величину внешних формообразующих структур. Это как рисование “на глаз”. Тут допускается определённая доля случайности и как будто не контролируемой спонтанности. Но книга целостна. И попытку аутентической передачи материала, в принципе, нельзя определить как отрицательную.
Но, об этом судить не нам. Нам, как известно, “не дано предугадать”.

Апальков Александр

(Джерело: Журнал "Склянка Часу*Zeitglas",№27)

Реклама
Rambler's Top100