|
|
07.03.2015
Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.
11.03.2013
Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.
15.01.2013
Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».
|
Книголюбам пропонуємо
купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх видів книг,
окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua
Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
|
|
|
28.08.2012
Рецензія на книжку:
А.Санченко. Самовчитель графомана
"Першу книжку мою було видано у віці, коли Пушкіна вже застрелили на дуелі. І нехай вас не вводить в оману оце безособове "було видано", бо сам і видав. До того ж — на позичені гроші", - пише Антон Санченко про російськомовну збірку оповідань "Вызывной канал" у новій книжці "Самовчитель графомана". Письменник розказав про свій літературний досвід і дав підказки письменникам-початківцям, як видати першу книжку.
"У виданні йдеться про шлях текстів до читача, - каже автор. - Вони іноді доволі довгі. Першу книжку я писав, а потім намагався видати років з десять. Успіху досі не відчув. Відчув певний прогрес. У "самовчителі" є рекомендація - заповнювати через певний тривалий час, скажімо, десять років, своєрідну анкету, на кшталт маркетингового аналізу у стратегічному плануванні. Якщо навіть відбулися непомітні зміни, то коли порівнюєш, як було і як стало - розумієш, що є привід для оптимізму".
Книжка ілюстрована коміксами. Вийшла одночасно у паперовому і електронному форматах.
"Невдача і поразка - різні речі, - продовжує Санченко. - Поразка - це коли людина опустила руки й пішла пити горілку в гастрономі на Пушкінській. А там давай розповідати, які всі погані і як все погано, попутно пліткуючи про тих, в кого щось вийшло. А невдача - це коли спробував, не вийшло, треба спробувати інакше. У мене таких спроб вистачило на цілу книжку. Що б не було, не бачу приводів для відчаю. Втираю соплі рукавом і починаю спочатку. Письменникам початківцям раджу робити усі помилки, які робив сам. Бо на чужих ніхто нічого не навчиться. Найпоширеніша помилка молодих письменників - думати, що видавці зацікавляться твоїми текстами, варто їх вивалити десь в інтернеті. Є речі, які автор має зробити сам. Відіслати свій рукопис власноручно, наприклад".
Джерело: <a href="http://gazeta.ua/articles/culture/452701?utm_source=twitterfeed&utm_medium=twitter">Gazeta.ua</a> Анна БАЛАКИР
(Джерело:
Газета по-українськи)
|
|
|
