|
11.05.2010
Рецензія на книжку:
Т.Лютий. Культура масова і популярна : теорії та практики
Я прочитав роботу Тараса Лютого, написану в співавторстві з Олегом Ярошем, "КУЛЬТУРА МАСОВА І ПОПУЛЯРНА: теорії та практики" і хотів би звернути увагу всіх на цю корисну і цікаву книжку.
- Одне технічне зауваження для початку: у книзі порівняно велика кількість опечаток, як то не в тому місці поставлені коми або пропущені 1-2 літери у слові. Проте кількість такого роду помилок не псує суттєво загального враження від тексту.
- В цій невеликій за обсягом книзі лаконічно пояснюється сутність масової та популярної культури (МК і ПК відповідно), також пояснюється різниця між ними. В першій частині добре висвітлено історію становлення МК через призму філософських течій і їх еволюції.
- Не скажу, що це праця, яка щось фундаментально перевертає у свідомості, адже багато із того, що тут сказано, це вже знайомі нам твердження або ж наше власне розуміння навколишньої дійсності. Але під час читання, особливо першої частини, виникає відчуття отієї атомізації, про яку говорить автор, а також приреченості до самотності в сучасному світі і (рос. мовою) "бєзісходності", адже на прикладі МК ми бачимо оту незбориму систему, що, подібно до нашого життя, є вкрай недолугою, примітивною, "м'ясною", але в теорії і на практиці безсмертною.
- Приємно, що автори уважно зазначають про ролі таких категорій, як спорт і мода в контексті МК і ПК.
- Для мене як для людини релігійної особливо вдалою видається глава 3 другої частини - про зв'язок релігії та МК. Тут дуже правдиво і лаконічно пояснюється причина втрати релігією своїх позицій в нашому сучасному світі. Так, настала ера агностиків.
- Хоча я повністю погоджуюся особисто з цією порівняно поміркованою позицією автора, я не міг би не поставити зауваження за певну заангажованість поглядів щодо конфлікту на лінії Захід-Росія. Можливо, цей приклад було варто врівноважити якимось іншим, тим паче, це послугувало би наочності пояснень.
- Найвидатнішим розділом книги, як на мене, є глава 5-а другої частини. Інтернет - це паноптикум. Ця теза і пояснення до неї заслуговує на премії та овації! Книгу варто прочитати хоча би заради цього фундаментального опису Нового Світового Порядку.
- Остання глава (про мандрівки), а також заключне слово могли би бути більш предметними. На жаль, вони відрізняються певною відірваністю від загальної ідеї книги.
Підсумовуючи все це, я рекомендував би книжку всім, хто вбачає своє життя пов'язаним із рекламою, піаром чи соціологією.
Прокопчук Дмитро
(Джерело:
http://prokip.livejournal.com/3991.html?thread=9880)
|
