Найкращий подарунок на Новий рік.

15.05.2010

За останній рік Ульяненко написав новий текст і подружився з новим видавцем - молоде харківське видавництво "Треант", очолене Завеном Баблояном, який раніше працював у "Фоліо". Саме "Треант" скоро має видати "Жінку його мрії" - книжку, якою свідомо чи ні "Клуб сімейного дозвілля", колишній видавець письменника, спровокував певний шум і додатковий інтерес до постаті автора.
До речі, саме навколо Олеся Ульяненка та його регалій-здобутків крутиться просування "Там, де Південь".
Вже в анотації на форзаці та обкладинці книжки читачу надають на-гора докази авторського нонконформізму - від анафеми московського патріархату до вилучення з продажу "Жінок його мрії". Натомість про текст і його сюжет - ні слова. Можливо, це додатковий гачок-поштовх до прочитання книжки.
Видавці пропонують почати знайомство з творчістю Ульяненка саме з цього тексту, пояснюючи тим, що саме тут "він зробив крок Вам назустріч", та обіцяючи "вражаючий антураж" і "динамічний сюжет".
Що з цього заманливого списку обіцянок знайдемо під обкладинкою?
По перше, "2 за ціною 1", бо книжка містить два тексти - роман "Там, де Південь" і повість "Сєдой". Що, крім обсягу (103 сторінки - роман, і 54 - повість), зумовлює диференціацію цих текстів на різні жанри - незрозуміло.
"Там, де Південь" дивно нагадує інший роман іншого автора - "Місто уповільненої дії" Анатолія Дністрового. Обидва тексти про життя красивого і розумного юнака в складі угруповання маргінальної молоді зі схильністю до девіантної поведінки.
В обох текстах є кривава історія, в ході якої помирають близькі центральному персонажеві люди, а також характерна виразна опозиція між "Я" та "Вони".
Перед читачем постає начитаний молодий красивий і сильний злочинець (читає навіть давньоримського письменника Апулея!) з благородною душею і ясним усвідомленням власної інакшості ("Я-то був інакшим", с.13).
Характерною ознакою "Там, де Південь" є натуралістичне зображення дійсності. На кожну сторінку припаде немало згадок про продукти життєдіяльності людини.
Також спрацьовує прийом створення "ефекту правдоподібності" - у читача є нагода вжитися в світ маргіналів провінційного південноукраїнського міста за допомогою сленгу та нагромадження правдоподібних деталей. Думаю, до перевидання книжки можна було б додати словничок використаного жаргону, який є у згадуваному вже "Місті уповільненої дії".
В світі текстів книжки "Там, де Південь" затишно буде тим, хто гарно знає або розуміє слова і словосполучення на кшталт "писати пулю", "хезати", "хорі" тощо, а також нормально витримує описи актів дефекації, сечовиділення і блювання.