|
|
07.03.2015
Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.
11.03.2013
Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.
15.01.2013
Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».
|
Книголюбам пропонуємо
купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх видів книг,
окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua
Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
|
|
|
03.10.2013
Рецензія на книжку:
О.Апальков, Т.Череп-Пероганич, М.Снаговський. СКІФІЯ-2013-Літо : літературно- мистецький альманах
ГІМН ДОБРОТІ, ЗМУШЕНО ПРИХОВАНІЙ
(Хитенко Галина. КОЛОСКИ. Новела./ Альманах «СКІФІЯ 2013. Літо». — Канів.: Видавництво «Склянка часу*Zeitglas». 2013. — 456 с., ISBN 978 - 966 - 2306 - 48 – 4.; с. 32— 36).
Сюжет новели Галини Хитенко «Колоски» достатньо простий: подруги з дуже бідних родин Ліда та Катя на прибраному полі знайшли кілька колосків, вимняли з них зерно і хотіли було віднести додому, але тут нагодився бригадир — дядько Пилип, погнався за ними. (Бо у певні часи радянської влади такі дії розцінювалися як крадіжки соціалістичної власності і суворо каралися, нерідко судом і ув’язненням). Знаючи про можливу кару для їхніх батьків, дівчатка вкрай перелякалися і почали тікати. В одному зручному місці заховавшись, сиділи принишклими аж поки не нагодився момент непомітно прибігти додому. Лідин тато все розпитав як було і попередив, щоби донька ніколи більше не ходила по колоски, хочби тому що для дядька Пилипа відремонтовано тарантас. Тож він на такому тарантасі, запряженому конем, за необхідності легко зможе наздогнати будь-кого. Ось такий невибагливий сюжет. Але ми поки що свідомо не згадуємо кінцівку новели. А у кінцівці якраз і вся сила оповіді. Перед цим скажемо, що твір захоплює рішучим нерозтягнутим початком, темою, динамічністю, цікавістю, гарним стилем, логічністю, зрештою несподіваною кінцівкою. А з неї читач дізнається, що бригадир Пилип, виявляється, у душі геть не такий безсердешний як це він часто показує на публіку. Тож він, побачивши дівчаток з колосками, свідомо почав гукати на них з пристойної відстані, щоб вони мали час втекти якнайдалі. Прочитавши новелу «Колоски», ми починаємо краще розуміти ті нелегкі відрізки радянського часу, коли за зовсім дрібні провини людей саджали до в’язниці, висилали до далеких країв, часи, коли заохочувалось сексотство. Але і за таких умов знаходилися справжні носії природної доброти, винахідливо завуальовуючи її під зовні грізну діяльність. Бригадир Пилип, звісно ж, і дівчаток упізнав, і тарантас міг тримати справним... Але тоді він зрадив би своїй же доброті. І в цьому — у ненав’язливому й оригінальному поданні моралі людської доброти — найбільша сила новели.
Мар’ян ЗАХАРКО
(Джерело:
Кассиопея)
|
|
|
