Нове з хаосу.

17.10.2013

Нове з хаосу

Альманах «Скіфія – 2013 – Літо» містить чимало прозових і віршованих текстів.
Твори представлено різного рівня майстерності – від хорошого до дуже хорошого. Нерівноцінність в ступені художньої сили, жанрова різноманітність, двомовність когось може вразити хаотичністю, а мені видалась широким мозаїчним панно сучасної народної літературної творчості.
(Спокійно ставлюсь до слабкого. Воно є неминучим тлом будь-якої літератури, яке з часом потьмяніє, а справжнє, високе залишиться.)
Коли чую вираз Висока Поезія, визначаю для себе, чим же вона має відрізнятися від невисокої. Як на мене, Поезія – це висота (чи концентрація) Думки, Емоції, Образу. Чим концентрованіше Образ, глибше Думка, яскравіше Емоція, тим вище Поезія.
Та кожен поет (і маститий сивочолий «профі», і юний безусий авангардист-епатажник) чимось по-своєму цікавий, бо кожен прагне розгадати премудрість світу.
З віршів поетів, які мені найбільше сподобалися наведу хоча б рядок-два.

[i]«Купала насправді був зовсім старим:
Це я прочитала на різьбленій кістці,
Що пес неписьменний в пилу розгризав…»[/i]
Смольницька Ольга

[i]«…І тільки ієрогліфи печалі
Мене від себе часом стережуть.»[/i]
Пушко Олександр

[i]«Як символ небезпеки повітряно-п’янкої
метелик на сідничках в поетки майорить»[/i]
Каменєва Маргарита


[i]«Ніч розкидала зорі у небі уламками мрій.
Ангел сну звідтіля у вікно залетить…»[/i]
Козак Наталія

[i]«Як торкнутися словом душ,
Коли душі безмежно хворі?»[/i]
Мазур Наталя

[i]«Хотілося виграть. Та знову – поразка.
Поразка, в якій сам себе переміг!»[/i]
Гончарук Віктор

[i]«Коли буває важко між людьми,
Втікай до лісу говорити з Богом…»[/i]
Данилюк Наталія


Проза представлена переважно короткими жанрами: оповідання, новели.
У багатьох творах життя постає абсурдним, з розривом соціальних і духовних зв’язків: «Великому кораблю – велике плавання» (Карачун Оксана), «Хто винен» (Андрієнко Світлана), страшним театром, якимось апокаліптичним карнавалом, що схиляє до думки «У наш час немає нічого живого та святого»: «Меляс» (Анатолій Рибачук), «Свіччина дорога» (Ситнік Віоліна). Відмічу також памфлет в жанрі фантастичної притчі «Клон Віссаріонича» (Нестеренко Борис), психологічну новелу «Пора» (Коваленко Андрій), соціально-філософську замальовку «Панчохи і перо» (Жаркова Роксолана). Зустрічаються і ЛГ з активною життєвою позицією, які ведуть пошук засобів боротьби з трагічністю буття: «На сонячній галявині» (Маляж Болеслав).


І на завершення. Можливо, літературні збірки треба формувати в більш-менш тематичному руслі.
Хоча з іншого боку в цій хаотичності Альманаху «Скіфія – 2013 – Літо» теж щось є. Бо з хаосу, зазвичай, народжується щось нове.
18.09.2013