|
24.12.2014
Рецензія на книжку:
О.Апальков, Чистяк Дмитро, Яроцька Юліана. ВІСНИК ІІ-го міжнародного поетичного конкурсу "Чатує в століттях Чернеча Гора" : поезії, упорядник О.Апальков
Даний літературний конкурс виявився не лише міжнародним, але головне по справжньому всеукраїнським. Він увібрав всі спектри літературного процесу в Україні, від прагнення молодих авторів сказати своє слово, а наділі це “декорація незрілої людини, яка бажає стати фігурою” в літературному процесі, до намагання людей зрілого віку по-філософськи осмислити своє життя і буття українського суспільства.
Попри розбіжності авторів у ставленні до нашого сьогодення, конкурс показав, в більшості творів учасників, щире бажання поетів бачити Україну квітучою і безумовно щасливою державою.
На превеликий жаль наша буремна історія нас так нічого і не навчила, ми ще не осягнули ні ролі, ні розуміння свого місця серед інших народів, а твір переможеці досить суперечливий для такої високої оцінки... Був час, коли думки Тараса замінили на маєчню баби Параски, тож складається таке враження, що і гарні вірші, достойні самої високої уваги замінили на таку ж маячню, яка не додає ніякого розвитку української поєзії, утвердженню рідної мови та високого інтелекту! І лише Великий Шевченківський Геній був і залишається тим консолідуючим фактором, який може і має обєднати всю Україну. І про Шевченка треба не лише говорити, треба намагатися зрозуміти його по справжньому, а для кожного поета, творчість Тараса має бути взірцем... А от твори деяких учасників конкурсу, ніяким чином не сприяють об'єднанню української нації.
Ну, а Олександру Апалькову, щира подяка за гарну справу.
Антон Вагай
Антон Вагай
(Джерело:
Сайт журналу Склянка Часу)
|
