Приємно взяти до рук.

12.08.2015

Приємно було взяти до рук журнал «Склянка часу» №74. Насправді Ювілейний випуск, святковий вигляд, в першу чергу завдяки барвистим малюнкам Володимира Тарасенка. І вміст цікавий: почали друкуватися твори конкурсу “Zeitglas-2015 “. Дозвольте мені згадати тут про деякі з них, викласти свою думку.
Першим прочитав «Над кручею» Віктора Полянецького, в переліку авторів він же Палянецький. Відчуття ніби це Панас Мирний або Степан Васильченко писали. Різниця тільки в тому, що вони про п’яниць писали, а тут про наркоманів. Україна майже не змінилась, усе ще наприкінці ХІХ століття. В усякому разі автор оповідання точно ще там.
Марина Левандович, «Вот идет человек». Незрозуміло, для чого це написане. Це що – типові селяни, українці? Хіба можна так не любити людей?
«Мирний край» Юрія Шеляженка. В творі є хоч якась філософія, намагання зрозуміти життя. Автор передає наше безсилля перед обставинами, але разом з тим породжує впевненість.
«Кіборг» Петра Гайворонського. Гарне, на мій погляд, оповідання. Може не дуже літературне, але вірне.
Назарій Вівчарик, «Зустріч у кафе». Просте оповідання, але вмістило багато почуття. Вітаю успіх автора, бажаю йому позбавитись суржика.
Андрій Костюченко, «Практически Бах». Хоча оповідання схоже на анекдот або гумореску, воно висловлює важливу думку: «В кожній душі є місце для прекрасного».
«Спаси, Господи, ім’я моє» Володимира Комісарука. Сюжет цього твору, мабуть, набагато більший, ніж надане оповідання. Здається, що це обрізана повість, кінець її ніяк не витікає з попереднього тексту».
В кінці свого опусу не можу не згадати ще два твори, які не є конкурсними. Перший – це новела Анатолія Крима «Антисеміт». Як завжди – блискуче. Справжня література. До речі, новела нагадує життєві перипетії Магди Геббельс, дружини відомого поплічника Гітлера.
Другий – «Вінець Івана Котляревського», автор Василь Калита.
З цікавістю прочитав нарис. Хоча усі знають Івана Петровича Котляревського через його «Енеїду», та мало кому відомий його життєвий шлях. Нарис не тільки написаний добре, з любов’ю і повагою до класика, він корисний для читача.