|
28.08.2015
Рецензія на книжку:
Т.Литовченко, Литовченко Олена. Шалені шахи : Авантюрно-історичний роман
Хоча “книжковим хробаком” я себе не вважаю, але все ж таки вирішила долучитися до вас та заразити вірусом читання інших.
Хочу поділитися враженням від історичного роману “Шалені шахи” Тимура та Олени Литовченків, який я придбала цього року на “Книжковому Арсеналі”. Чесно скажу, спочатку із сумнівом поставилась до книги, оскільки в більшості випадків, історичні романи написані досить сухо, тому їх просто нецікаво читати. Але з перших же сторінок книга захоплює, тому я не заспокоїлася, доки не прочитала її.
Написана книга українською мовою, але я прочитала її без проблем. Герої книги та події, що описані у романі настільки гарно прописані, що складається враження, ніби ти присутній при всіх баталіях, що відбуваються. А подій тут багато: від кохання та людської підлості, до більш цікавих та рокових подій. І справді, все наше життя — це немов гра. І у кожного своя роль: хтось може з пішака перетворитися на іншу фігуру, а комусь цього не судилося.
Особливо шкода мені було Олену (Гальшку), скільки ж випробувань випало на її долю… І зовсім вона не “чорна вдова”, як деякі історики її описують, а нещасна жінка. Хоча її спадок та положення пророкували їй блискучу долю. Але життя героїні склалося зовсім інакше. Недарма кажуть: не треба нікому заздрити, у кожного своє нещастя. Втратити дитину, відчувати її, і так і не знайти, це справді досить жорстоке випробування! При цьому, вклад у розвиток культури та освіти, що зробила Гальшка і справді неоціненний! Але лаври дісталися її дядечку — і в книзі описується, як це відбувалося (не буду розкривати весь зміст, прочитаєте).
Не менш трагічна доля й іншої героїні — Анни Ягелонки. Особа королівської крові, але теж нещасна по-своєму. Якби ж вона зуміла втримати емоції, можливо все склалося б по-іншому. Цікаво та трошки містично описується й доля головного героя — Северина Наливайка, що ніби взявся “нізвідки”. Чому містично? Бо саме на нього робилася основна ставка. І як іноді буває у шахах, саме він став тим нещасним пішаком, якому не судилося стати ферзем! А все через що?..
Читайте та дізнаєтесь.
До речі, після прочитання роману я звернула увагу на портрет Острозького. І справді, трошки незвичайно і не по канонах він описаний. Невже і справді монети, що зображені у його руках були поспіхом перемальовані?.. Можливо авторам відома якась таємниця?
Лідія Чурсина
(Джерело:
Катрусин книгозал)
|
