Ознака життєвості.

20.01.2016

Щиро вітаю з виходом в світ нового альманаху, цікавого й пізнавального видання, розрахованого на широке коло читачів.
Безумовним позитивом є його спрямованість на мистецьку проблематику; в цьому сенсі нове видання продовжує ідейно-художній зміст числених вітчизняних збірок, що ще з 19 ст. виконували роль просвітницьких та полемічних «осередків» в різних куточках України, відігравали значну роль у розвитку української літератури, театру, були своєрідними «містками» між різними галузями мистецького знання.
При наявній перевазі альманахів літературно-мистецького напрямку, які, в загальному сенсі, були збірками ессе, літературних та науково-популярних творів, музичні альманахи в Україні можна було рахувати одиницями.
Даний музичний альманах, при всій оригінальності тематики та жанрів, як здається, продовжує ідеї Всеукраїнської музичної газети, друкованого органу Всеукраїнської Музичної Спілки; і це є важливою ознакою «життєвості» його жанрово-тематичного призначення. Уявляється, що його вміст має бути спрямований, передусім, на проблематику творчості митців-аматорів, на висвітлення «больових точок» музичного аматорського мистецтва – як композиторського, так і виконавського; на вивчення потреб слухацького середовища у пошуках перспектив подальшого розвитку цієї обширної галузі.
Саме їдея популяризації розмаїття музичної культури України парадоксально висуває вимоги обмеження тематики альманаху – регіональними та жанровими межами. Поняття «музичної культури України» – надзвичайно широке; мені здається, що обмеживши тематику збірки, скажімо, музичною культурою Черкащини, або певним «жанровим полем», –- скажімо, «популярна музика», автори досягнуть більш якісної спрямованості публікацій та уточнять ідею цінності аматорського музичного мистецтва, навколо якої групувались би проблеми виконавців, конкурсів, новини музично-драматичних вистав, молодіжного мистецтва та музичного життя діаспори тощо...