| 
		 
		 11.06.2017 
		
		
			Рецензія на книжку: 
										О.Апальков,							Левченко Сергій,							Дзюбенко-Мейс Наталія.						Вісник VII-го міжнародного поетичного конкурсу “Чатує в століттях Чернеча Гора" : конкурс вірша про кохання 
							
				(Переклад:
													Апальков Олександр)								
					 
	
	Чудові вірші, зібрані в Віснику VII конкурсу ’’Чатує в століттях Чернеча Гора’’, пронизані непідробними емоціями та щирістю. Кохання тут різноманітне: то сповнене ніжністю, печаллю, тривогою, трепетом, розпачем, стражданням, чеканням, мрією, то викликом, звабою, дарунком, щастям, пошуком, вірою, надією, то глибиною мовчання й погляду, недомовленістю, невідворотністю, невизначенністю, ностальгією, згадкою, зреченням, незмінністю, то жагою, пристрастю, хмелем, ейфорією, божевіллям, то іронією, зухвалістю, а то й магією, містикою, сакральністю, фантазією, ілюзією і, звичайно ж — освідченням своїй половинці, вдячністю, теплом. А пов’язане це світле почуття з весною, птахами, травою, жовтим листом, водою, криницею, дощем, ніччю, місяцем, кавою, коньяком, вином, першим поглядом, вогнем, оркестром, п’ятитомником, Венецією, Прагою, всесвітом, раєм. 
 Окремою лінією йде любов до матері, краю. 
 Є глибинні поезії, які хочеться черпати знову й знову, є складні й зі змістом між рядків, є легкі й невимушені, але немає таких, які залишили б без емоцій. 
 Виділила серед кращих надзвичайно багато творів, однак, на жаль, потрібно визначитися лише серед трьох авторів. Ними стали Михайло Нечитайло (’’А вашу каву відпивала чайка...’’), Наталія Дзюбенко-Мейс (’’Торкнуся гілки, тільки вже запізно...’’), Людмила Живолуп (’’Я наштовхнулась на чиюсь печаль...’’) 
 А ще надзвичайно приємно побачити серед конкурсантів свого земляка, колишнього одногрупника Михайла Луцюка. 
	Корець Ніна 
			
			(Джерело:
							Друзья журнала Склянка-ЧасуZeitglas)
						
		 
			 |