|
26.07.2017
Рецензія на книжку:
Р.Мельників. Літературні 1920-ті. Постаті : (Нариси, образки, етюди)
«Ця книжка розповідає про низку ключових, засадничих постатей, які в той час творили нову, модерну українську літературу – постатей, життя яких скидається на гостросюжетні романи, а творчість досі викликає гострі дискусії й чималий інтерес: Микола Хвильовий, Володимир Свідзінський, Валер’ян Підмогильний, Сергій Пилипенко, Майк Йогансен, Василь Мисик та ін. Про цих митців є наукові студії, захищені кандидатські й докторські дисертації – але ця лектура малоприступна неакадемічному читачеві. Також є більш-менш популярні видання, які розповідають про того чи іншого автора – але їхня наукова вартість нерідко сумнівна. Комплексного ж видання, у якому йшлося б не про одну, а одразу про цілу низку постатей і яке було б витримане на належному науковому рівні й водночас написане доступною, яскравою «людською» мовою, образно, зрозуміло й цікаво, на ринку немає і досі не було, незважаючи на неабияку цікавість культурного середовища до цього періоду і цих постатей. Є видана 1991 року хрестоматія Миколи Жулинського «Із забуття в безсмертя», звідки основна маса вчителів, учнів і студентів черпає матеріал, хоча та книжка давно науково й морально застаріла.
Це ж видання містить комплекс: десять літературних портретів, написаних:
а) фаховим літературознавцем, відомим і авторитетним у професійному середовищі як в Україні, так і у світі (матеріали для цих есеїв він збирав зокрема і в архівах та бібліотеках Канади, Німеччини й США), кандидатська і майбутня докторська дисертації якого присвячені саме літературі 1920-х років, щодо якої він є визнаним спеціалістом;
б) блискучим письменником, засновником (разом із Сергієм Жаданом) леґендарного літературного угруповання «Червона фіра», який блискуче володіє словом і має дар просто й доступно говорити про складні й серйозні речі.
Отож, це збірник есеїв на актуальну, гостру тему, присвячений не просто явищу, а особистостям (персона завжди цікавіша ширшій читацькій публіці, ніж якась фахова проблема), написаний на високому рівні наукової компетентності, а водночас легко, доступно, цікаво й змістовно.
Видання ілюстроване низкою фотографій із життя його героїв – значна частина цих світлин, які автор привіз із західних архівів, практично невідома читацькій публіці».
Іван Андрусяк
(Джерело:
Фейсбук)
|
