Пригоди американки в столиці.

08.02.2019

Побачив світ новий роман Наталі Тисовської «Київські канікули». Головна героїня Дженні Бартон вперше приїжджає до нашого міста. Але замість роботи в архівах потрапляє в заручниці та встряє в розслідування серйозних справ. Водночас вона знайомиться з Києвом та закохується в нього.

– Ідея виникла, коли ще вчилася в Канаді, писала магістерську роботу про канадську авторку, українку за походженням. Вона в 90-ті роки вперше приїхала в Київ і побачила його очима типової канадійки. Панувала розруха, багато чого для неї здавалося диким. Але поступово полюбила це місто, закохалася тут в чоловіка. В моєї героїні теж відбувається трансформація, хоча вона не настільки упереджена. Отримавши стипендію, Дженні їде працювати в архівах, – поділилася Наталя Тисовська. – Паралельно вона досліджує історію Людмили Фої, реального історичного персонажа. Це дівчина-киянка, яка співпрацювала з УПА, була заарештована НКВС, фактично підписалася на співпрацю з відомством, але за першої можливості вийшла на УПА та здала всю мережу інформаторів. Вона воювала в лавах повстанців і фактично загинула зі зброєю в руках. Довгий час Людмила Фоя вважалася зрадницею, сучасні історики, зокрема в книжці «Квітка у червоному пеклі», реабілітують її. Для свого роману я вигадала цікаву теорію, пов’язану з Людмилою. Також в мене є сюжетна лінія про актуальні події, моя героїня вплутується в два розслідування, пов’язані з українсько-російською війною.

Грабіжники у масках беруть американку в полон, разом з іншою ув’язненою дівчиною Дженні придумує план втечі, зустрічає людей, які їй допомагають, переховується. Водночас в романі ділиться враженнями про Київ.

– В творі згадується три райони – Оболонь, центр і Деміївка. Непросто дивитися на місто чужими очима, начебто нічого не знаєш, орієнтуєшся лише на фасад і власні емоції. Київ моїй героїні подобається, але в неї є певні претензії до українського життя. Я багато спілкувалася з іноземцями, і в дечому вони упереджені. Наприклад, коли бачать, що ми купуємо молоко «з-під корови», для них це катастрофа, як взагалі можна таке пити. Такі кумедні речі я вклала у вуста героїні, – поділилася письменниця. – Саме місто всім подобається. Зокрема швидке, зручне і приємне метро, центр, бо там є що подивитися і можна обійти пішки. Тут дуже багато пам’яток, старших за ХVIII століття, і для іноземних туристів, особливо з Америки і Канади, це вже щось неймовірне. Вони люблять старовинні європейські міста, але ніколи таким не сприймали Київ. І зараз відкривають його для себе.