Еліна Заржицька. Заєць та чарівний барабан. – Харків: Юнісофт, 2017. – 64 с.

Незважаючи на велику кількість нових імен, що нещодавно зійшли на небосхилі сучасної української літератури для дітей, авторів, які пишуть для наймолодшої категорії читачів, не так уже й багато. Еліна Заржицька – письменниця, що творить саме для маленьких книголюбів, а не для їх батьків. Казки письменниці не призначені для читання дорослими, їх повинні читати саме діти. І книга «Заєць та чарівний барабан» належить до їх когорти.
Пропонуючи маленьким читачам зануритись у чарівний світ казки, автор обіцяє нам, що

«Прості та мудрі, веселі та розумні, ці історії обов’язково сподобаються малечі, спонукатимуть їх до читання».

Але ж усім «просунутим» батькам відомо, що книги для дітей повинні бути не просто пізнавальними, дитячі видання мають відповідати певним критеріям. На обкладинці вказано 1 рівень, а книга входить до серії «Читаю сам». Це означає, що «Заєць та чарівний барабан» призначений для тих, хто щойно навчився читати. А значить, і вимоги до видання – якнайсуворіші, оскільки невдало обрана перша книга може «відбити» у дітлахів бажання читати на все життя. Тож перевіримо книгу Еліни Заржицької на відповідність основним вимогам до творів для малечі.

Вимоги до творів для найменших читачів і «Заєць та чарівний барабан»
Заєць та чарівний барабан. Еліна ЗаржицькаЯскравість. Хоча психологи і вказують на негативний вплив дуже яскравих кольорів на психіку, саме на них спершу звертає увагу дитина. Тому обкладинка книги має бути яскравою і впадати в око, інакше малюк просто нею не зацікавиться. За цим пунктом видавництву «Талант» можна сміливо ставити «+».
Максимальна кількість малюнків (малюнок на кожному розвороті). Малюнок не тільки привертає увагу маленького читача, він є одним із способів пізнання дійсності. Саме за допомогою малюнка дитина зіставляє звучання і написання слова з реальними предметами. Яскравих ілюстрацій Рибакової О.В. до казок у книзі дійсно багато, проте розташовані вони не дуже вдало: є кілька розворотів зовсім без малюнків. Тому за цим пунктом – «+/-».
Великий зрозумілий шрифт. Із цим усе прекрасно – літери великого розміру, зрозумілі. Тож «+».
Збірник невеликих історій. Якою б гарною, на думку дорослого, не була казка, її великий обсяг стомлює малюка. Розмір казки має бути на один раз. Саме так і побудована книга Еліни Заржицької. «Заєць та чарівний барабан» – це одна з п’яти казок про тварин у збірнику. Крім неї дітлахи прочитають «Про самотнього кабанчика», «Як дружба допомогла кабану та качці від мисливця врятуватися», «Про ліниву ворону» та «Як жаба ненажерливій щуці помстилась».
Заєць та чарівний барабан. Еліна ЗаржицькаЯкомога більше дії і якомога менше описів – головна вимога до сюжету. Оскільки сама дитина – це дія і оптимізм, то й твори для неї мають бути веселими та дієвими. Якщо і є недоліки в цій книзі Еліни Заржицької, так це описи героїв і обставин. Казки авторки позитивні та динамічні. Але, аби дістатися початку розвитку сюжету, малечі іноді доводиться долати сторінку описів. Наприклад, таких:
«Жила у лісі ворона. Але ж і дурна вона була! Та ще й ледача. Нічого робити не хотіла, навіть обід собі приготувати. Про таких кажуть: до їжі рачки лізе, а до роботи києм не загнати. Як жила, питаєш, любий друже? А так і жила – і на сніданок, і на обід, і на вечерю до знайомих ходила. То до білки завітає, то до зайця, а то й до їжака. Навіть до лисиці та ведмедя навідувалася. Так собі й жила. Але якось влітку сталася у тому лісі велика посуха. Немає дощу день, немає тиждень, місяць… Посохло все, пожовкло. Зелена травичка на сіно висохла, шишки та горіхи зеленими пообпадали, зморшкуваті плоди-ягоди де-не-де побачиш»

( с. 38 – 39). Так, опис містить більше дієслів, ніж прикметників, але від того описом бути не припиняє.

А деякі речення авторки є дуже довгими і складними для розуміння:

«У давні часи між водами могутнього Дніпра-Славути з грізними кам’яними іклами, саме у тій місцевості, де згодом величне місто постало, був острів, увесь зарослий лісом»

(с.3).

Чіткість і ясність. Добро в казках повинно перемагати зло, а різні напівтони й натяки діти навчаються розуміти значно пізніше. Казки Еліни Заржицької не є винятком: позитивні герої долають негативних. Крім того, авторка вже на початку дає чітку характеристику своїм персонажам (ненажерлива щука, лінива ворона), і це допомагає дітлахам зорієнтуватися. За цим пунктом усе чудово.
ЗакладкаПізнання і мораль. Звичайно, дитині приємніше читати казку, ніж підручник. Тому казка повинна чомусь навчити і мусить містити мораль. Письменниця дотримується цього правила, кожна її історія завершується своєрідним висновком і народним прислів’ям.
Відзначу і те, що в кінці кожної казки є запитання на уважність для юних читачів. А перевірити правильність відповіді можна за допомогою спеціальної закладки.

Висновок
Заєць та чарівний барабан. Еліна Заржицька«Заєць та чарівний барабан» Еліни Заржицької – цікавий, добре проілюстрований збірник казок про тварин повчального характеру для старших дошкільнят і молодших школярів. Мова письменниці яскрава і колоритна, створені нею образи запам’ятовуються надовго, а викладені в книзі історії навчають дітлахів товаришувати і чинити по совісті.

Мій вирок: книгу «Заєць та чарівний барабан» варто читати. За п’ятибальною системою я б поставила тверду четвірку.

Еліна Заржицька «Заєць та чарівний барабан».