Саме так називається книжка, яка вийшла друком у серії «Найкращий подарунок» (видавництво «Талант» м. Харків). Її укладачі – Еліна Заржицька та Катерина Шаповалова – зуміли зібрати цікаві й дивовижні факти та легенди про великих учених у галузях медицини і біології.
Особливий захват викликають ілюстрації Наталії Шерстюк. Образне художнє відтворення і портретів видатних особистостей, і словесних квантів їхнього життя – найцікавіших і виразних – одразу ж привертають увагу.
Книжка «Лікарі й біологи» стисло, проте виважено й глибоко відображає найвизначніше, що відкрили видатні вчені світу. Прослідкуємо ж за вічномитями їхніх геніальних винаходів.
Плеяду блискучих лікарів відкриває Гіппократ – грецький лікар, який жив за часів Перикла, був сучасником Сократа і Платона, а також лікував філософа Демокрита. «Клятва Гіппократа» – вираз, який знає кожна людина. Саме Гіппократ є творцем високого морального вигляду лікаря. Він зупинив поширення епідемії чуми в Афінах і врятував величезну кількість людей від смерті. Зміг визначити хворобу і вилікувати царя Македонії.
А ось що розповідає книга про «батька науки», теорії якого вплинули на історію людства більше, ніж роботи будь-якої іншої постаті: Арістотель –давньогрецький науковець-енциклопедист, філософ, засновник класичної логіки, який також є і засновником біології. Саме Арістотель був першим, хто пояснив, що рослина цвіте найкраще у «вигідних для неї місцях». Багаторічне вивчення тварин дало змогу Арістотелю класифікувати їх за різними групами й різновидами.
У книзі йдеться й про легендарного Клавдія Галена – давньоримського медика, хірурга і філософа грецького походження. Думаю, не всі знають, що саме Клавдій Гален, працюючи хірургом у школі гладіаторів Римської імперії, урятував майже всіх та зміг описати близько 300 людських м’язів, 7 пар черепних нервів, а також довести, що артеріями тече кров, а не міфічна пневма (щось подібне до життєвої сили). Матеріали книги «Лікарі й біологи» підкреслюють, що його теорія про те, що мозок контролює рухи за допомогою нервової системи, актуальна і сьогодні.
За словами середньовічного перського вченого, філософа і великого медика Ібн Сіна Авіценни: «Три зброї є у лікаря: слово, рослина, ніж». Серед цікавих фактів і легенд у даному збірнику є й те, що Авіценна став першим лікарем, що дав визначення таким складним захворюванням, як чума, жовтяниця, холера та ін.
Книга також розповідає й про знаменитого швейцарського алхіміка, лікаря, філософа Теофраста Парацельса, одне з великих досягнень котрого – пояснення природи і причин силікозу (професійна хвороба гірників); про видатного англійського дослідника Вільяма Гарвея – засновника сучасної фізіології та ембріології, про якого Іван Павлов казав, що «лікар Вільям Гарвей заглянув до однієї з найважливіших функцій організму – кровообігу і тим самим заклав фундамент нового розділу точного знання – фізіології тварин».
Цікаво подані розповіді про основоположника наукової мікроскопії, голландця Антоні ван Левенгука; про видатного англійського лікаря і натураліста Едварда Дженнера, який створив вакцину од віспи на сто років раніше від винайдених вакцин Луї Пастера; про французького вченого, дослідника природи Жана Батиста Ламарка, що створив свої знамениті сходи: усі живі істоти він розділив на дві групи – хребетних і безхребетних; про засновника порівняльної анатомії та палеонтології, француза Жорж Кюв’є; про титана людської думки, англійця Чарлза Дарвіна, праця якого «Походження видів шляхом природного добору або збереження обраних порід у боротьбі за життя» вважається геніальною; про угорського хірурга Ігнаца Земмельвейса,який обрав хлорку як засіб дезінфекції (особливо для вагітних); про геніального французького вченого Луї Пастера, який створив світову наукову школу мікробіологів і винайшов вакцину від смертельних хвороб – віспи та укусів скажених тварин; про великого дослідника, німецького лікаря, мікробіолога Роберта Коха, що знайшов збудник туберкульозу і виділив мікроб, що викликає холеру; про Івана Павлова – російського фізіолога, який розробив три основні гілки фізіології: фізіологія вищої нервової діяльності, фізіологія серцево-судинної системи (кровообіг) і фізіологія травлення; про британського бактеріолога Олександра Флемінга, який винайшов пеніцилін: до цього дня на основі цієї речовини створюються антибіотики, які рятують життя мільйонам людей.
Звичайно, один чи два автори, якби вони взялися за написання всіх відкриттів історичних постатей у медицині та біології, не змогли б повно викласти і проаналізувати все накопичене в цих галузях. Та й це зайняло би декілька томів. «Лікарі й біологи» не носить фундаментальний і вичерпний характер, але структура цієї книжки логічна, послідовна, відбиває основні напрямки розвитку біології та медицини.
До позитивних якостей видання можна віднести й те, що інформація в ньому викладена доступно, легко сприймається. Тому зручна у використанні, що забезпечується кількістю запропонованих видатних учених, різноманіттям шрифту і розміру тексту для подачі найвизначніших подій діяльності й цитат цих постатей. Також книжка має ілюстрації, на мій погляд, сучасні й самобутні, які стали вельми чітким і гармонійним доповненням до літературного матеріалу.
Це видання є важливим носієм цікавої інформації як для школярів, так і для дорослих: учителів, бібліотекарів, батьків.
Ось і завершилася коротенька подорож сторінками «Лікарів і біологів», але читання книжки ще цікавіше, ніж розповідь про неї!

«Вони змінили світ. Лікарі й біологи».