Саме з такою назвою вийшла з друку книга серії «Найкращий подарунок» у видавництві «Талант» (м. Харків). Її укладачі – Еліна Заржицька та Катерина Шаповалова – зуміли зібрати цікаві і дивовижні факти і легенди про великих вчених у галузях медицини і біології.

Особливий захват викликають ілюстрації Наталії Шерстюк. Образне художнє відтворення і портретів видатних особистостей, і словесних квантів їх життя – найцікавіших і виразних – зразу ж привертають увагу.

Книга «Лікарі й біологи» стисло і, водночас, глибоко відображує найвизначніше, що відкрили видатні вчені світу. Прослідкуємо за вічномитями їх геніальних винаходів.

Плеяду блискучих лікарів відкриває Гіппократ – грецький лікар, який жив за часів Перикла, був сучасником Сократа і Платона, а також лікував філософа Демокрита. «Клятва Гіппократа» – вираз, який знає кожна людина. Саме Гіппократ є творцем високого морального вигляду лікаря. Гіппократ зупинив поширення епідемії чуми в Афінах і врятував величезну кількість людей від смерті. Зміг визначити хворобу і вилікувати царя Македонії.

А ось що розповідає книга про «батька науки», теорії якого вплинули на історію людства більше, ніж роботи будь-якої іншої постаті: Аристотель –давньогрецький науковець-енциклопедист, філософ, засновник класичної логіки ввижається і засновником біології. Саме Аристотель був першим, хто пояснив, що рослина цвіте найкраще у «вигідних для неї місцях». Багаторічне вивчення тварин дало змогу Аристотелю класифікувати їх на різні групи й різновиди.

В книзі йдеться мова і про легендарного Клавдія Галена – давньоримського медика, хірурга і філософа грецького походження. Думаю, не всі знають, що саме Клавдій Гален, працюючи хірургом у школі гладіаторів Римської імперії, врятував майже всіх та зміг описати близько 300 людських м’язів, 7 пар черепних нервів, а також довести, що по артеріях тече кров, а не міфічна пневма (щось подібне до життєвої сили). Матеріали книги «Лікарі й біологи» підкреслюють, що його теорія про те, що мозок контролює рухи за допомогою нервової системи, актуальна і сьогодні.

Відомо, що за словами середньовічного персидський ученого, філософа і великого медика Ібн Сіна Авіценни: «Три зброї є у лікаря: слово, рослина, ніж». Серед цікавих фактів і легенд у даному збірнику є й те, що Авіценна став першим лікарем, що дав визначення таким складним захворюванням, як чума, жовтяниця, холера та ін.

Книга «Лікарі й біологи» розповідає й про знаменитого швейцарського алхіміка, лікаря, філософа Теофраста Парацельса, одно з великих досягнень котрого – пояснення природи і причин силікозу (професійна хвороба гірників); про видатного англійського дослідника Вільяма Гарвея, засновника сучасної фізіології та ембріології, про якого Іван Павлов казав, що «лікар Вільям Гарвей заглянув в одну з найважливіших функцій організму – кровообіг і тим самим заклав фундамент нового розділу точного знання – фізіології тварин».

Дуже цікаво подані розповіді про основоположника наукової мікроскопії, голландця Антоні ван Левенгука; про видатного англійського лікаря і натураліста Едварда Дженнера, який створив вакцину від віспи на сто років раніше вакцин Луї Пастера;, про французького вченого, дослідника природи Жана Батиста Ламарка, що створив свої знамениті сходи: усі живі істоти він розділили на дві групи – хребетних і безхребетних; про засновника порівняльної анатомії та палеонтології, француза Жорж Кюв’є; про титана людської думки, англійця Чарлза Дарвіна, праця якого «Походження видів шляхом природного добору або збереження обраних порід у боротьбі за життя» вважається геніальною; про угорського хірурга Ігнаца Земмельвейса, який обрав хлорку як засіб дезінфекції (особливо для вагітних); про геніального французького вченого Луї Пастера, який створив світову наукову школу мікробіологів і винайшов вакцину від смертельних хвороб – віспи і укусів скажених тварин; про великого дослідника, німецького лікаря, мікробіолога Роберта Коха, що знайшов збудник туберкульозу і виділив мікроб, що викликає холеру; про Івана Павлова – великого російського фізіолога, який розробив три основні гілки фізіології: фізіологія вищої нервової діяльності, фізіологія серцево-судинної системи (кровообіги) і фізіологія травлення; про британського бактеріолога Олександра Флемінга, який винайшов пеніцилін: до цього дня на основі цієї речовини створюються антибіотики, які рятують життя мільйонам людей.

Звичайно, один чи два автори, якщо би вони взялися за написання всіх відкриттів історичних постатей в медицині та біології, були би не в змозі повно викласти і проаналізувати все накопичене в цих галузях. Та й це зайняло би декілька томів. «Лікарі й біологи» не носить фундаментальний і вичерпний характер, але структура книги логічна, послідовна, відображає основні напрямки розвитку біології та медицини.

До позитивних якостей книги можна віднести й те, що вона викладена доступно, легко сприймається. Тим самим зручна у використанні, що забезпечується, по-перше, кількістю запропонованих видатних вчених, по-друге, різноманіттям шрифту і розміру тексту для подачі найвизначніших подій діяльності і цитат цих постатей, по-третє, повторюю, ілюстрації, на мій погляд, – сучасні й самобутні – є чітким і гармонійним доповненням до літературного матеріалу.

Підкреслюю, що всіма причетними проведена велика робота щодо підготовки і видання книги про лікарів і біологів. Збірник є важливим носієм цікавої інформації як для школярів, студентів, так і дорослих: вчителів, бібліотекарів, батьків.

Що ж? Подорож сторінками книги «Лікарі й біологи» дійшла свого кінця. Але читання книги ще цікавіше, ніж розповідь про неї.

Запрошую в неймовірний світ геніїв!

Вони змінили світ. Лікарі й біологи.