Нова поетична збірка студенти ТДМУ Тетяни Іваніцької символізує творчий політ її душі.

30.11.2022

Студентка п’ятого курсу медичного факультету Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського Тетяна Іваніцька нещодавно видала другу поетичну збірку «Паперові крила», яку вона встигла презентувати у рідному Бучачі. Назва книги символізує те, що кожен вірш – це своєрідний політ душі на творчих крилах. А оскільки всі ці творчі взлети студентка змогла гарно виписати папері, то крила ще й набули матеріальною форми.

За словами Тетяни, обкладинка збірки проілюстрована кольоровими журавликами, які виготовляють в стилі орігамі. Ці птахи також мають символічне навантаження. «Кожен журавлик забарвлений у той чи інший колір, тобто за допомогою цього передає певну емоцію. Водночас моя збірка – це своєрідне посилання всім людям, щоб вони, незважаючи на думку оточуючих, завжди шукали власний шлях самореалізації, мали натхнення і бажання щось робити. Насправді навколо нас дуже багато різних можливостей, головне вміти їх бачити і йти за своїм серцем», – додала студентка.

З часу виходу першої збірки Тетяни Іваніцької минуло два роки (про першу збірку тут: http://www.tdmu.edu.ua/2015/05/26/poetychni-talanty-tdmu/). За цей час Тетяна Іваніцька встигла написати 48 поетичних творів, наповнених любов’ю, теплом її серця, сподіваннями у краще. Часто дівчина записувала їх просто на серветках, в смартфоні у тих місцях, де приходило до неї натхнення.

Вона ставала сильною, забувала всі сни та вірші,
Зачиняла куточки душі від щему, жалю та протягів.
Вона розквітала заново, як цвіт ранкової вишні,
У ритмі коліс вже рідних для неї потягів.

Нова збірка побачила світ у видавництві «Ліра», що у Дніпрі.

«Мені хотілося знайти зв’язок з іншою частиною нашої країни, тому обрала саме це видавництво. Там дуже приємний колектив, з яким було цікаво працювати. Вони поставилися до мене тепло і всіляко допомагали.

До речі, книга проілюстрована роботами 14-річної жительки Бучача Лілії Коршняк, в якої дуже цікава манера малювання. Вона дуже тонко підкреслює певні деталі. На одній з виставок я побачила її малюнок, тоді в мене виникли асоціації з одним з моїх віршів. Я подумки вирішила: «Якщо буду писати нову збірку, то обов’язково запрошу її бути ілюстратором». Я рада, що вона прийняла мою пропозицію, оскільки в неї вражаюча графіка і цікавий стиль. Щодо оформлення книги, то верстка і дизайн мої. Я працювала над цим упродовж літа. До речі, у видавництві сподобалася моє оформлення», – поділилася враженнями від творчого процесу Тетяна.

Далі у планах нашої студентки – написання прозової книги, яку вона хоче присвятити дідусеві. «Він був переселений під час операції «Вісла». Сюжет книги переплетений з сьогоденням, коли після багатьох років смерті дідуся я з мамою та братом потрапили у його рідне село. Наша подорож і історія мого діда дуже символічні. Ця історія життя є історією для окремої книги. Це трагічні сторінки історії України. Сьогодні ми маємо сучасних переселенців з Криму та Східної України. Дуже хочу, щоб ми пам’ятали і про переселенців операції «Вісла» та багатьох інших українців, яких змусили покинути рідні домівки», – зазначила Тетяна.

Вірш, який відкриває збірку, визначає головний лейтмотив книги. Окрім того, своєрідним вступним словом є шматочок пісні гурту «Тартак». Це філософсько глибока пісня, яка надихає авторку у важкі хвилини. «Я розумію, що якби якомога більша кількість людей брала до уваги рядки цієї пісні, то наш світ був би прекраснішим. А ще мені подобаються такі слова з цієї пісні:

Давайте жити, давайте шукати,
Давайте ставати кращими!
Писати книжки, малювати плакати,
Бути знаючими і значущими.
Всі люди складні, всі люди різні,
Але є кому дарувати постійно:
Одним — добре слово, іншим — пісню,
А декому — просто теплі обійми».

У новій збірці є вірші, присвячений мамі, а також рідному місті, про яке дівчина може розповідати багато і цікаво. «Де б я не була, щоб не робила, але Бучач завжди живе у моїй душі. Я завжди прагну повертатися до нього, завжди буду присвячувати йому свої твори. Я люблю розвивати своє місто і говорити про нього, бо воно того вартує», – з захопленням наголосила дівчина.

Ми ж бажаємо Тетяні Іваніцькій не зупинятися на двох збірках, а продовжувати творити прекрасні вірші, збагачувати цей світ краплинами добра і тепла. Нагадаємо, що ця дівчина сьогодні є ще й керівником Творчого колективу студентів ТДМУ, а також редактором журналу UniTime. Тож, зичимо їй успіхів і у громадській діяльності.