|
08.05.2023
Рецензія на книжку:
Апальков Олександр. «СНЯТИЕ» : нероман
(Переклад:
Апальков Олександр)
Інтрига починається із назви, адже свою нову книгу Олександр Апальков назвав «Снятие».
Лишень цю назву прочитала і вже задумалася: а що ж знімає автор?
Адже кожен із нас в житті щось знімає, хтось окуляри (від Сонця), хтось маску (якщо вона іще не зовсім вґїлася у мізки), хтось одяг (залишаючи не прикритою душу), хтось квартиру (якщо є гроші), хтось відбитки пальців (після скоєння злочину), хтось із стіни ікону (під час капітального ремонту), а хтось знімає і розіпґятого Ісуса із хреста (хоча б подумки).
Із цієї книги дізнаєшся, що «снятие» «в філософії означає момент розвитку.
Розвитку, в якому поєднані в одне ціле заперечення і ствердження.
Це як любов».
Читаючи цей, безперечно, талановитий роман Олександра Апалькова, мені згадалося одне телеінтервґю із Аллою Пугачовою.
Співачку запитали, що для неї є головним у житті: слава, гроші, любов?
– Любов, тільки любов, – відповіла Пугачова.
У Апалькова теж головним пріоритетом у житті є любов.
В його книгах багато любові.
А іще, не зважаючи на воєнні часи, в його новому романі багато поезії.
І не тільки віршів, а поезії в прозі.
Головні події роману «Снятіє» відбуваються в Харкові, автор іще памґятає Харків в цвітінні тюльпанів.
Читаєш про це і стає боляче за жахливе сьогодення цього міста, і не тільки цього.
Читайте, думайте і повісьте на місце ікону.
Остролуцька Антоніна
(Джерело:
журнал СЧ№104, стор. 120)
|
