6 листопада 2008 Марися Рудська

категорії: література літературна рецензія
Галина Вдовиченко ділить пів'яблука на чотирьох

Назва твору: ПІВ’ЯБЛУКА
Автор: Галина Вдовиченко
Видавець: Нора-друк
Рік: 2008

У видавництві «Нора-Друк» вийшов дебютний роман Галини Вдовиченко «Пів'яблука». Книга була презентована на Форумі видавців у Львові й, за інформацією видавця, за два дні повністю розкуплена.

Роман не увійшов до фіналу конкурсу «Коронація слова», але не залишився без уваги. Вперше за всю історію «Коронація слова» відзначила твір у номінації «Приз видавничих симпатій». Книжка вийшла в серії «ПК» (популярні книжки), у зручному компактному форматі pocket-book.

Роман Галини Вдовиченко нагадує казку: добру та з обов’язковою перемогою добра. За законами казки в романі з’являється чарівна річ – яблуко. «Воно було розміром з натуральне, але неправильної форми. Схоже на золотий ранет, шершаве, помережане малюнком старого дерева. На верхівці була колись якась деталь – швидше за все, гілочка або листочок. Зараз із маківки яблука стирчав тупий уламок зі згладженими краями». Яблуко змінює долю кожної з героїнь.

А поки Галина пише свій роман-казку, з нею відбуваються дивовижні речі. Наприклад, письменниця написала, що саме Пінзель зробив чарівне яблуко, а в реальності було проголошено рік Пінзеля в Україні.

Галина пише в романі про Lviv Fashion Week, традиційні львівські тижні моди, в яких бере участь Ірина, і справді, у Львові відбувається тиждень мод із тією ж назвою. Чи то ідеї літали в повітрі, чи, може, щось містичне пов’язане з написанням книги...

Авторка руйнує стереотип «про щасливих людей читати нецікаво». Чотири героїні роману: Магда, Ірина, Галя та Луїза -- цілком щасливі жінки. Кожна працювала колись для свого щастя, і от, у винагороду, їм до рук потрапляє казкове яблуко. Після цього вони стають ще щасливішими.

Казковість роману відчувається у всьому! Героїні отримують задоволення від роботи, зустрічаються щосереди для підтримання дружби, дві з них мають родини, а ті, що не мають, знайдуть своїх принців ближче до кінця книги. Львів описується з любов’ю та ніжністю і нагадує чарівну країну. Події, що трапляються з героїнями, важко назвати реалістичними.

Не зважаючи на таку послідовність щасливих подій, книгу читати цікаво. Авторка вправно пересипає радісні події з життя героїнь мінорними спогадами про минуле.

А от вік головних героїнь доволі неоднозначний. До моменту, коли мама Магди привітала донечку з сорокап’ятиріччям, здавалося, що героїням десь по двадцять п’ять років. Звісно, вік не визначає поведінку людини, але, все ж, він впливає на деякі аспекти світогляду. Навряд чи в реальному житті жінка, що має дитину, не розповідатиме про неї близьким подругам. Та й взагалі, сімейне життя – класична тема для обговорень у жіночих компаніях. У романі «Пів'яблука» читач дізнається про сімейне життя Ірини та Галини десь усередині книжки з другорядних фраз у розмовах.

Коли автор створює більше двох героїв і, відповідно, сюжетних ліній, це вимагає від нього чіткого і яскравого зображення характерів. Жінки у Галини Вдовиченко відрізняються атрибутами: Ірина - дизайнер, Луїза - ведуча, Галина - редактор журналу, Магда – коректор. Та от характери у них приблизно однакові, а якщо глянути віддалік - взагалі зливаються у єдиний характер.

Роман «Пів'яблука» - якісна розважальна література, орієнтована переважно на жіночу аудиторію різного віку. Хочеться, щоб саме такі книжки ставали в Україні масовими. Адже книжка - цікава, насичена і світла, попри тенденцію сучасного мистецтва, вона не виражає негативних емоцій та аморальних сторін людського життя.

Галина Вдовиченко ділить пів'яблука на чотирьох.