Відновлена чернетка.

02.12.2010

Стефені Маєр. Друге життя Брі Таннер. — Київ: Країна мрій, 2010. – 208 с.

Книжка «Друге життя Брі Таннер» – це не продовження славнозвісної «Сутінкової саги» Стефені Маєр, а лише «невеличкий» сюжетний відступ роману «Затемнення»; відступ, який авторка свого часу вирізала з твору, проте видалити, як бачимо, не змогла.

Щоправда, змушувати своїх фанатів купувати «Друге життя Брі Таннер» у вигляді окремої книжки Маєр теж не планувала: довгий час цей текст був доступним для вільного завантаження на офіційному сайті письменниці. Проте обставини взяли своє, адже автор бестселерів – на те й автор бестселерів, щоби продавати усе, що напише. Тим більше «закваска» нового твору Маєр незмінна й знана – вампіри та сентиментальне підліткове кохання. Ну яка ж тінейджерка зможе встояти? Як наслідок – безкоштовну версію із сайту знято, бестселлер видано та якнайшвидше перекладено десятками мов.

Оглядаючи критичним оком українське видання «Брі Таннер», по-перше, хочеться висловити вдячність видавцям – «Країні мрій» – за те, що вони, на відміну від, скажімо, російських видавців Маєр, не схильні вдаватися до дизайнерської самодіяльності, а використовують уже готовий дизайн серії. Бо, погодьтеся, книжка про найбагатших у світі вампірів (звісно, я маю на увазі родину Калленів) має виглядати гламурно.

По-друге, впадає в око неповнота назви: в українському перекладі з неї кудись випало перше слово «коротке» (оригінальний твір називається The Short Second Life of Bree Tanner). Втім, можливо, щось таки у цьому є: навіщо читачеві вже у назві повідомляти, що головна героїня довго не протягне. (Хоча ті, хто читав «Затемнення», знають це і так.) Та й сама Маєр у передмові не схильна нічого приховувати, адже родзинка «Другого життя Брі Таннер» не в тому, «чим закінчиться», а в можливості ще кілька годин пожити у чарівному світі Маєр, такому милому мільйонам читачів.

Однак, якщо говорити про загальний настрій «Другого життя», то він радикально різниться від романів «Сутінкової саги», написаних переважно від першої особи – Белли, такої собі вампірської попелюшки, яка, пройшовши ряд складних випробувань, отримує і принца, і диво-немовля, і нову чудову родину… Натомість історія Брі – трагічна, і те, що наприкінці свого шляху дівчина-вампір нарешті отримує півгодинки розуміння і людського ставлення, є сумнівним виправданням її короткого другого життя.

І ще одна принципова відмінність: «Друге життя Брі Таннер» – це аж ніяк не любовний роман, а швидше вампірський бойовик, щоправда, досить малий за обсягом, щоби вмістити достатньо мертвих тіл і назватися справжнім романом жахів. Утім, є тут і загризені молодими вампірами проститутки, і сцени каліцтва та вбивства вурдалаками одне одного, і навіть цілий затоплений паром, завалений знекровленими тілами. Тож приємного читання, підлітки, доброї ночі та солодких снів!