|
15.12.2010
Рецензія на книжку:
Бабкіна Катерина. Лілу після тебе : Повість, новели
Бабкіна пише суцільним монологом, практично без використання діалогів, що прочитується майже як поезія. Пише легко і невимушено. Пише так, що, читаючи, отримуєш справжнє читацьке задоволення — і від хорошої мови, і від повністю прописаного сюжету.
Катерина Бабкіна - Лілу після тебе
Катерина Бабкіна пише прозу як поезію
Щоправда сама повість "Лілу після тебе", яка займає більшу частину книжки — хоч умістилася усього в 65 сторінок, насправді дуже розтягнута і, можливо, надто статична і описова.
До речі, з описовістю в Бабкіної проблем немає — їй варто було б працювати екскурсоводом, або ж в туристичній агенції, з іншого боку, в книжці не вказано, ким автор працює, тож цілком можливо, що це виробничий травматизм:
"Вітряних днів він дослухався до шелесту кукурудзяних пагонів на безкраїх полях якої-небудь далекої Алабами, чи ловив на язик краплі, розбризкані зручним для серфінгу припливом Тихого океану. Уночі в русі світла на стінах від авт, що проїздили дорогою під вікном, ввижалися йому спалахи об'єктивів і зблиски софітів на знімальних майданчиках Голівуду."
Але така властивість робить тексти романтичнішими, не зважаючи на постійні цигарки, траву, алкоголь, які з'являються мимохідь. Зрештою, Катерина Бабкіна — в недалекому минулому і теперішньому поетка.
До книжки-збірки також увійшло 6 новел: "Вів'єн, несподівана дівчинка", "До всіх осель", "Забери мене, іспанський караване, я знаю, ти можеш", "Голуби звідти", "Карл Симон" та "Господня Анна". Вони уміщені на п'ятидесяти сторінках, тож усього "Факт" зліпив книжку із 110 сторінок тексту.
Обкладинку та дизайн до книжки робила Ольга Закревська, київський фотограф. Вона додала до книжки еротизму. Але самої еротики у Бабкіної немає.
Можна казати про вдалий дебют Бабкіної як новелістки, яка пише свої оповідання так, що якщо їх розбити на строфи — вийдуть довжелезні верлібри.
Богдан Логвиненко
(Джерело:
ТСН)
|
