|
|
07.03.2015
Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.
11.03.2013
Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.
15.01.2013
Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».
|
Книголюбам пропонуємо
купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх видів книг,
окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua
Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу , щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
|
|
|
25.03.2011
Рецензія на книжку:
петренко. тихо
Чи можна про надзвичайно серйозні речі говорити немовби легковажно і робити це не фальшиво. Складно. Але виявляється, що можна. В цьому переконуєшся, прочитавши чергову поетичну збірку Миколи Петренка, людини, яка не вважає себе поетом у тому сенсі суспільного сприйняття, яке сформувалося у нас впродовж попередніх десятиліть. Він поза будь-якими спілками і літературним контекстом. У нього немає жодних амбіцій людей публічних. Такий собі самопоселенець на літературній ниві. Він нікого не прагне наслідувати, бо має власну школу і традицію. Вже восьма поетична збірка "Тихо" за формую ї стилем схожа на першу і всі наступні, але мало чим подібна до книжок інших авторів. А це вже багато не те що для неформала, а й літератора професійного.
В усіх своїх книжках поет залишається вірним деструктивному сприйняттю гармонії світопорядку, переконавшись, що щастя у ньому перебуває у "перевернутому стані". Його творчі шукання - це пошук у задушливому середовищі чистого місця, де "душі молитись", і молитися вже сьогодні "за долі рвані" й "на сонці рани", "перед чорними іконами життя".
Поет "плаче кров'ю", яка ллється із хліба у знедоленій Ічкерії. Учасник ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, Микола Петренко образно переосмислює пережите народом і ним самим під час роботи в Чорнобильській зоні відчуження, тавруючи нице і возвеличуючи героїчне:
коли засвічують зірки
а світло гасять
здійміть до сонця
дві руки
легасов
Афористичні рядки про Чорнобиль Миколи Петренка спонукають до роздумів про ще не до кінця осмислену трагедію, яка продовжує боліти. Чорнобиль у Петренка, то "дуже біла ніч". Це те там, де "до природи дуже далеко", "де мешкають хрести", де зовсім близько горе:
за стіною атом
стіни - одна мить
за труною мати
довго
буде
жить...
Поету дано почути, як "стогне глухо в глибинах сну духовний храм". Але щоб йому повірити, що він усе це чує і бачить, щоб засвідчити справжність і непідробність своїх поетичних одкровень - навіть заступає за межу етичного. Деякі сповідальні інвективи поета висловлені з безжальністю самозречення:
я витіснив себе
із шкіри
мені не жити не літати
мені нестерпні ліки віри
і навіть
мати...
Що це - епатаж чи оправдане чимось аутодафе. Можливо, те й інше. Але дозволивши собі сказати таке, поет із легкістю резюмує:
я все таки своє сказав
я душу світу нав'язав
...оголосив
на сонці стоячи
команду "Болячє!"
Так заявляє поет. А правда це чи ні - судити вам.
Юрій Рой
(Джерело:
Тихо)
|
|
|
