Не просто вірші.

 
Не просто вірші
Книжки за жанрами

Всі книжки (1667)

Колонка

Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.

Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.

Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».

Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби
- дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Рецензія

25.03.2011

Рецензія на книжку:
петренко. просто вірші

Якось потрапила мені до рук книга поезій, що зацікавила своєю скромною назвою – "Просто вірші". Та ще й подивувала на обкладинці назва самого видавництва німецькою мовою – "Zeitglas Verlag". "Склянка часу" – в перекладі. Отож почав читати. Поезії лаконічні, але обсяжні та глибокі за світобаченням – метафоричним і філософським. Так зацікавився, що прочитав до кінця, як кажуть, не відірвавши від сторінок погляду. А потім зазнайомився і з іншими книгами поета: "Поезія цілодобово", "Назви та змії", "Дальняя комната два" (російською мовою, що мене трохи насторожило: чи не всеїдність поетична?), а коли побачив його власні вірші німецькою мовою, а не в перекладі на німецьку, що не було б надзвичайним, то тут же й заспокоївся. Якщо людина справді поет, то може писати будь-якою мовою, і це буде поезія, а не лінгвістика.
Потім випало прочитати ще низку Петренкових книг, зокрема "Коктебель", Тризначення", "Ліцензія нормального ковтка", "Тихо", "Часопис руху"… Не впевнений, що й усі назвав. Зате безперечно впевнений в одному: вже з першої поетичної книжки, як уже нагадував, названої дуже скромно – "Просто вірші", – все, прочитане мною у Петренка, – не просто вірші, а висока, глибока, оригінальна поезія. Микола Петренко, безперечно, має суто свій поетичний почерк і стиль. І хоч не традиційний, до якого більшість із читачів звикли, але по собі відчуваю – цей стиль і почерк не штучні, вигадані задля форми, а природні для цього поета. Бо ось так він бачить світ, і ось так пише, як бачить. Я не поет, а прозаїк, отже, й не претендую на найточнішу характеристику творчої індивідуальности Миколи Петренка та відповідности його поетичного почерку й стилю певним щаблям, рангам чи вимірам у поетичному ужинку української поезії, проте певен в одному: це не просто поет, а дуже талановитий поет.

Григорій Кримчук

(Джерело: Манускрипт)

Реклама
Rambler's Top100