|
21.01.2010
Рецензія на книжку:
Л.Денисенко. 24:33:42 : Роман
Ризикну припустити, що з нового роману Лариси Денисенко “24:33:42” (видавництво “Нора-друк”) ви щось для себе почерпнете.
Може, надумаєте скористатися з оригінальних порад Клятої Шу про те, як спокусити іноземців з допомогою їхньої національної символіки. Або — її розумними думками про особливості спілкування з дітьми. Чи просто одержите порцію гумору та оптимізму.
Лариса Денисенко вміє вигадувати історії та фіксувати деталі. Її книги — про дуже важливе у нашому житті — про стосунки. Так складається, що, здебільшого, у взаємини двох “вклинюється” ще хтось, і дуже часто не один. Але не конче йдеться про традиційний любовний трикутник.
Цифри з назви роману відповідають віку трьох головних героїв книжки. 33-річна Клята Шу (вік героїні збігається з віком авторки) — наймудріша. Вона всіх рятує, всім допомагає, дає поради. Не поступається їй у цій “чесноті” її 42-річний коханий Євген Вітовський. Ось що він сказав у відповідь на прохання Шу допомогти налагодити взаємини з його сином: “Спробуй побудувати з ним стосунки. Не вийде — може, й не потрібно? Таке трапляється: комусь ми не подобаємося, ну то й що? Часто це не наша проблема — просто не складається”. Мудріє впродовж тексту 24-річний син Євгена — Максим...
Водночас ці цифри — наче циферблат електронного годинника, що показує години, хвилини, секунди. Час, який для людей різного віку іде з різною швидкістю: “Ти — години, я — хвилини, він — секунди. Зараз тобі життя здається набагато довшим і повільнішим, ніж здається мені. І я вже прискорила ходу, а Вітовський-старший перейшов на біг”.
У героїв цього роману Лариси Денисенко все складається дуже добре. А як може бути інакше, коли вони такі розумники й розумниці? І вони діляться з нами своєю мудрістю, а раптом комусь знадобиться: “Довіряти іншим, вірити собі та жити власним життям”.
Звісно, у цьому творі можна знайти й недоліки, однак про них не будемо, за винятком одного: в романі, на жаль, дуже багато помилок — і стилістичних, і граматичних. А це також впливає на сприймання тексту.
Наталя Дудко
(Джерело:
Ратуша)
|
