Нещодавно побачила світ дебютна книжка Ірини Славінської «33 герої укрліт» — 33 інтерв’ю із сучасними українськими письменниками під однією обкладинкою.

Авторка видання — журналістка, котру письменник Анатолій Дністровий називає «маленьким моторчиком», який крутиться в літературному світі з величезною швидкістю, щоб охопити все, що відбувається в Україні та за кордоном. Її перша книжка — це збірка інтерв’ю-абеток із українськими письменниками різного віку, статі та популярності, власне, зріз: від ветерана та гуру літератури Івана Драча до молодого й амбіційного Любка Дереша, а поміж ними — Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Олександр Ірванець, Люко Дашвар, Юрій Винничук, Ірена Карпа, Олесь Ульяненко, Андрій Курков, Юрій Макаров, а разом — «33 герої укрліт». Суть інтерв’ю-абетки в тому, що людина на кожну букву алфавіту називає слово та описує свої асоціації. «Такий досвід використовують французькі глянцеві журнали, коли працюють із молодими моделями, — розповідає Ірина Славінська. — Із ними ще мало про що можна поговорити в професійному плані, а от про їхні уподобання, мрії та спогади читати дуже цікаво. У мене ж усе навпаки, адже письменники — люди, котрі можуть розповісти дуже багато всього, але, щоб не заглиблюватись у серйозні літературні теми, що будуть цікаві лише вузькому колу людей, я розкриваю їх як особистостей. Вони можуть розповісти про свої пригоди, мрії, спогади — усе, що має для них велике значення».

Підбірка письменників є не випадковою, але й не може вважатись еталоном та настановою, кого варто, а кого не варто читати, просто 33 письменники за кількістю букв у алфавіті. Багато хто запитує, чому немає інтерв’ю з такою відомою авторкою, як Оксана Забужко. Ірина Славінська пояснює, що пані Оксана відмовилася від участі в проекті.

Чимало розмов і дискусій спричинило оформлення книжки, адже на обкладинці зображено бублик, а з його дірки лукаво підморгує батько української літератури — Тарас Шевченко. Ідея оформлення належить директорові видавництва «Фоліо» Олександру Красовицькому. Дехто вбачає в цьому знущання з Кобзаря, а дехто каже, що Шевченка разом з усією літературою прирівняли до дірки з бублика. На всіх презентаціях і авторка, і видавець від таких намірів категорично відхрещуються, стверджуючи, що навпаки намагалися довести значущість сучасного літературного процесу.

«У нас Шевченко став іконою, — пояснює Красовицький, — а він, як і всі, був людиною. Тим, що Тарас Григорович нам підморгує, ми хотіли показати, що українська література, як і Шевченко, пов’язана з життям. Письменники — такі ж люди, як і ми з вами, зі своїми сім’ями й побутовими речами. Під цією обкладинкою вони не тільки говорять на серйозні літературні теми, а є звичайними людьми, відвертими та щирими. Що стосується бублика, то ми навпаки переконуємо: українська література — це не дірка від бублика саме тому, що в ній Шевченко».

У Києві пройшло декілька презентацій видання «33 герої укрліт» — усі цікаві та нетрадиційні. Було багато запрошених письменників, і всім їм давали можливість поворожити на книжці старим-добрим способом — називаючи сторінку й рядок. «33 герої укрліт» говорили кожному різне, але загалом правдиво: Ладі Лузіній — «журналістика», Олександрові Красовицькому — «міністр», але найбільше не пощастило Юркові Позаяку, котрого книжка добряче «підставила» і ледь не відкрила якусь його таємницю «за двома словами» — «жінки та алкоголь». Письменник сказав, що всіх своїх історій про жінок і алкоголь не розповість, а лише одну більш-менш пристойну: «У першу шлюбну ніч дружина вигнала мене з подружнього ложа, тому що я був надто п’яний».

На презентації в Мистецькому Арсеналі було ще веселіше: письменникам запропонували помститись авторці й дали можливість змінити ролі та допитати саму Славінську. Найкраще із цим упоралася Лада Лузіна, запитавши, за кого із цих 33 письменників Ірина погодилася б вийти заміж. Відповідь була ще гострішою: «Я б ніколи не вийшла заміж за письменника!» і пояснила це тим, що не змогла б тоді об’єктивно писати про літературу. А коли мікрофон узяв у руки Іван Андрусяк — запахло смаленим. Невідомо, чим йому так допекла Лузіна, але він узагалі не розуміє, що вона робить під цією обкладинкою, адже її ім’я та література — антоніми. Полеміка могла перерости в гучну бійку і крики, але Лада не піддалася на провокацію — і все завершилося мирно.

Незважаючи на те що Ірина Славінська видала книжку, котра користується попитом серед читачів, авторка каже, що письменницею себе не відчуває і не вважає: «Я лише пишу про те, що вони (письменники) пишуть».

Від Драча до Дереша, або 33 герої укрліт.