Ромен Ґарі (Еміль Ажар) : Життя попереду : Анотація, уривок з книги.

Автор Ромен Ґарі (Еміль Ажар). Життя попереду. У жанрах Мелодрама, Класичні переклади. Анотація: Момо народився у Бельвілі, передміст...
 
Ромен Ґарі (Еміль Ажар) : Життя попереду : Анотація, уривок з книги
Книжки за жанрами

Всі книжки (1429)

Книжки за першою літерою назви
Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Книжка
Книжка Ромен Ґарі (Еміль Ажар) "Життя попереду" (фото 1)
Книжка Ромен Ґарі (Еміль Ажар) "Життя попереду" (фото 1)
Книжка Ромен Ґарі (Еміль Ажар) "Життя попереду" (фото 2)
Життя попереду

Ромен Ґарі (Еміль Ажар)

(Переклад: Марина Марченко)

К.І.С., 2009. — 168 с. — (Серія: Європейська проза).
— м.Київ. — Наклад 2000 шт.

Можливість автографа.
ISBN: 978-966-2141-15-3

Жанр:
Мелодрама
Класичні переклади

Анотація:
Момо народився у Бельвілі, передмісті Парижу, де живуть переважно "нефранцузи". Араби, негри і євреї, які "перейшли у Бельвіль з Європи дуже давно, старі й утомлені, тому й мусили зупинитись тут і не змогли йти далі". Це смішна, зворушлива і трагічна історія маленького арабського хлопчика і старої єврейки, яка його виростила. Мадам Роза старіє і робиться немічної, Момо змушений сам боротися з життям і за життя - своє і Мадам Рози.
"Життя попереду" - другий роман Ромена Гарі, надрукований 1975 року під іменем Еміля Ажара і відзначений Ґонкурівською премією.
Цей перший переклад Ромена Ґарі українською.
Спеціальна відзнака премії "Сковорода" - 2009.

Поділитись:

Лінк із зображенням книжки:

  Уривок з книжки Рецензії в пресі (7) Відгуки читачів (2) Де купити (1) Скачати файл

Була п’ята година і я почав повертати додому, коли по-
бачив білявку, яка зупинила свою «Міні» на тротуарі
під знаком «паркувати заборонено». Я одразу ж впізнав її,
бо я страшенно злопам’ятний. Це була ота повія, яка раніше
подала мені надію й кинула, і за якою я по-дурному йшов.
Я був до біса здивований, побачивши її. У Парижі повно
вулиць і треба мати велику удачу, щоб тут когось зустріти.
Дівчина мене не бачила, я був на іншому боці вулиці, але
хутко перейшов, щоб вона мене впізнала. Та вона поспішала
чи, може, вже не думала про мене, бо минуло вже дві години.
Вона увійшла у будинок ... [ Показати весь уривок ]

[ Згорнути уривок ]

Реклама
Rambler's Top100