|
В пошуках українського героя : літературно-критичні статті
Михайло Карасьов
— Задруга,
2013.
— 128 с.
— м.Обухів. — Наклад 300 шт.
Тверда обкладинка. Можливість автографа.
ISBN: 978-966-432-133-1
ББК: 84 4УКР6-5
Жанр:
— Збірки критичних статей
Анотація:
В книзі «В пошуках українського героя» зібрані критичні статті автора, котрі друкувалися в газетах та журналах України з 2011 по 2013 рік. Поряд з нарисами про великих письменників світу тут дається розбір творів наших, відомих і менш відомих, сучасних авторів. Читач знайде тут думки з приводу творчості Євгена Пашковського, Оксани Забужко, Ліни Костенко, Люко Дашвар, Іздрика, Василя Шкляра, Любко Дереша, Макса Кідрука, Ірен Роздобудько та інших. Червоною ниткою через книгу проходить думка про важливість появи в українській літературі харизматичного, сильного духом героя, який би міг дати читачеві точку опори в цьому житті.
Книги можна придбати безпосередньо в автора за ел. адресою karasyov@ukr.net
|
Лінк із зображенням книжки:
|
Трохи хаосу і танцююча зірка.
Замітки до написаного Олесем Ульяненком.
Минув деякий час, вляглися пристрасті з приводу заборон і проклять на його книги, стерлася гострота враження від ранньої смерті. Можна спробувати поглянути на твори Ульяненка не через призму особистості автора, а як на самодостатню художню цінність.
«Треба ще мати в собі хаос, щоб бути спроможним народити танцюючу зірку» – так говорив Заратустра. Ульяненко мав необхідне. Із хаосу думок і слів він народив танцюючу зірку Полин.
...Сексуальні збочення, гомосексуалізм, наркоманія, вбивства, картинки садизму ... [ Показати весь уривок ]
і матюки – все це, в деталях посмаковане, читач знайде у творах письменника. Всяка спроба навіть подумати про щось людське, притлумлюється в зародку («Він ні у що не вірив, навіть у свої почуття, сховані так глибоко, наче у пеклі, наче на краю раю, котрі для нього зараз звучали не менш смішно, ніж признання чогось, звинувачення в чомусь, у що він давно перестав вірити і сприймати всерйоз («Жінка його мрії»).
Зусилля Ульяненка не пропадають даремно. Йому вдається створити в своїх романах затхлий дух помийниці, де автор бовтається руками, виловлюючи її вміст і демонструючи читачеві.
І при всьому цьому здаються смішними і недалекими звинувачення письменника у брудній порнографії. Адже Ульяненко пише про людей, для яких помер Бог. Філософія його розкривається в розмові Принца з бродячим священиком Лаврентієм («Знак Саваофа»): «Ти не здатен, попрiч твою віру в Бога, допомогти людям», – каже Принц, на що Лаврентій відповідає: «Якщо вони хочуть того, що зараз, то так – не здатен. Кожен собі визначає ціну. Як зав'яжете на землі, так вам i на небі буде…».
Описане земне пекло – то невідворотна кара за гріхи нинішні і минулі. [ Згорнути уривок ]
|
