|
Аз : поетична збірка
Ірина Шувалова
— Електрокнига,
2014.
— 114 с.
— (Серія: Не проза).
— м.Київ. — Наклад 300 шт.
ISBN: 978-617-7026-22-7
ББК: 84(4Укр)6-5
Жанр:
— Римований вірш
Анотація:
«Аз» - третя книга поезій Ірини Шувалової і перша літера старослов’янської абетки. Також «аз» означає «я», і так перша літера алфавіту добігає кінця в собі – останній, а остання набуває початку в собі – першій. Змія кусає себе за хвіст – і триває вічно. «Аз» – книга циклів: вона вся – подорожі й повернення; припливи і відпливи; смерть, переродження і тривання; зрощення, розлука і знову повернення в нерозривну суцільність. Стихія цієї книги – земля, з якої – крізь її червону глину, глевкий порох, камінні брили, мертву кору – безупинно і вперто пнеться назовні невтомне зелене життя. Аз – це початок саду.
|
Лінк із зображенням книжки:
|
так печально ріка одягає тіла у воду
так хитається страшно глухий горизонт трави
так лягають живі із мертвими на підводах
тихі коні бредуть не підводячи голови
так із тьми постає нам щоразу інакша суша
і щоразу далека щоразу така ніде
хтось високий з крильми у тіла одягає душі
і за руку узявши крізь першу біду веде
так у маківці місяця тліє сухе насіння
ненароком до краю добігши горить трава
на підводи лягають співають кісткам весільної
і підкажуть кістки коли хто би забув слова
ціла вежа вогню з гуркотінням осіла в море
і тепер береги ще чорніші ніж пруг води
і тепер береги ... [ Показати весь уривок ]
кам’яніші за наше горе
тож хіба що недоумок носа поткне туди
де до краю усього добігши трава згоряє
де птахи нам виймають емалі із ям очних
де підводи дорогами котяться далі й далі
і безслідно зникають у темних садах нічних [ Згорнути уривок ]
|
