Ірина Шувалова : Аз : поетична збірка : Анотація, уривок з книги.

Автор Ірина Шувалова. Аз : поетична збірка. У жанрах Римований вірш. Анотація: «Аз» - третя книга поезій Ірини Шувалової і перша літера ...
 
Ірина Шувалова : Аз : поетична збірка : Анотація, уривок з книги
Книжки за жанрами

Всі книжки (1551)

Книжки за першою літерою назви
Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Книжка
Книжка Ірина Шувалова "Аз : поетична збірка" (фото 1)
Аз : поетична збірка

Ірина Шувалова

Електрокнига, 2014. — 114 с. — (Серія: Не проза).
— м.Київ. — Наклад 300 шт.

ISBN: 978-617-7026-22-7
ББК: 84(4Укр)6-5

Жанр:
Римований вірш

Анотація:
«Аз» - третя книга поезій Ірини Шувалової і перша літера старослов’янської абетки. Також «аз» означає «я», і так перша літера алфавіту добігає кінця в собі – останній, а остання набуває початку в собі – першій. Змія кусає себе за хвіст – і триває вічно. «Аз» – книга циклів: вона вся – подорожі й повернення; припливи і відпливи; смерть, переродження і тривання; зрощення, розлука і знову повернення в нерозривну суцільність. Стихія цієї книги – земля, з якої – крізь її червону глину, глевкий порох, камінні брили, мертву кору – безупинно і вперто пнеться назовні невтомне зелене життя. Аз – це початок саду.

Поділитись:

Лінк із зображенням книжки:

  Уривок з книжки Рецензії в пресі (3) Відгуки читачів (0) Де купити (0) Скачати файл

так печально ріка одягає тіла у воду
так хитається страшно глухий горизонт трави
так лягають живі із мертвими на підводах
тихі коні бредуть не підводячи голови

так із тьми постає нам щоразу інакша суша
і щоразу далека щоразу така ніде
хтось високий з крильми у тіла одягає душі
і за руку узявши крізь першу біду веде

так у маківці місяця тліє сухе насіння
ненароком до краю добігши горить трава
на підводи лягають співають кісткам весільної
і підкажуть кістки коли хто би забув слова

ціла вежа вогню з гуркотінням осіла в море
і тепер береги ще чорніші ніж пруг води
і тепер береги ... [ Показати весь уривок ]

[ Згорнути уривок ]

Реклама
Rambler's Top100