Книголюбам пропонуємо
купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх видів книг,
окрім електронних. www.vsi-mebli.ua
Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Книжка
Альманах «СКІФІЯ-2014-Зима» : (Проза, поезія, есеї, нариси, переклади) українською та російською мовами, упорядник О.Апальков.
До13-го випуску альманаху «Скіфія-2014-Зима»*.
увійшли твори аторів України, Росії, Німеччини, Болгарії, Італії.
Вартість примірника становитиме 50 грн.
(плюс витрати за пересилку)
Примірники - за ціною 50 грн. можна замовити в редакції.
При замовлені понад 5-ти додаткових примірників, вартість кожного
становитиме 40 грн. При замовлені додаткових примірників, пересилка їх, разом із авторським, буде відбуватися звичайною поштою. Витрати по пересильці несе видавництво "Склянка Часу".
Довідки за тел: 04736-36805,
або zeitglas@ck.ukrtel.net
Автор рецензії: Кулаковська Ірина
(джерело:
касіопея)
Загалом альманах справив приємне враження. Багато нових авторів, дехто публікувався вперше. Цікаво було почитати і постійних учасників альманаху. Звичайно, не всі твори досконалі, але, я думаю, в молодих літераторів ще є час, аби розвинути свої здібності і набути досвіду. Найбільш сподобались цього разу вірші Комісарука Володимира, Костюк Світлани, Перехрест Ані, Гавришко-Бабічевої Алли, Байда-Слободян Іванни, Черничко Марії, Гончаренко Марії, Циганової Наталії та проза Яроцької Юліани, Зінь Зоряни, Череп-Пероганич Тетяни та Апалькова Олександра.
Що привабило мене у виданнях «Склянки часу», то це їх гасло «поезія, котра не знає утисків кордонів і цензорів»… Неодноразово чула, що періодичні видання блокують публікацію на своїх сторінках поезії, мотивуючи політикою видання, неформатністю, некомерційністю або просто тим, що «допустиш одного, відбою не буде». Не говоритиму про авторів, для яких письменництво – «хліб насущний», але маю чітку думку, що величезним надбанням «Склянки…» є надання можливості аматорам висловитись публічно, задовільнити свою потребу бути почутими ширшою аудиторією. Вони пишуть безпосередньо, щиро, можливо, кострубато, ... [ Показати всю рецензію ]
але це в кожному випадку – сплеск душі, іскра, концентрація почуттів, вистраждане слово. Напевно, вони і не ставлять собі за мету догодити загалу майстерністю, оригінальністю та досконалістю. Саме тому мене дуже засмучує, коли в коментарях я читаю недоброзичливі слова «собратьев по перу» на адресу того чи іншого твору – «штамп», «рівень локальної газетки», «примітив», т.д. Мені здається, що кожен з читачів знаходить у «Склянці…» щось максимально співзвучне собі, про що хотілось би сказати автору «я з тобою на одній хвилі». Наскільки це окрилить автора, дасть віри у свої сили, підтримає. І наскільки різка критика, жорстке цензорство, часто-густо безпідставне і озлоблене, може енергетично зламати людину. І справа не в тім, що відсутність критики сприяє «процвітанню посередності» - критика повинна бути коректною, конструктивною і психологічно-професійною, щоб не затоптати людину, а дати їй поштовх до вдосконалення. І право на критику мають одиниці. Панове, будьте гідні гасла «Склянки часу», будьте доброзичливі і тепліші, облиште менторський тон! Щодо авторів, які мені сподобались, які мені «співзвучні» - Циганова Н. і Криловець В. Дитячі вірші Володимира – в десятку». В багатьох випадках, коли читаєш твори для діток, не облишає думка, що це написано дорослим, за дорослими віковими критеріями, т.д. А тут – немов пише ровесник і для ровесників-малюків. Дякую! Ганна Соляр.
Автор рецензії: Валія Киян
(джерело:
Склянка Часу)
Кожного разу я замовляю додатковий примірник альманаху, це тому, що даю його почитати своїм колегам. Він довго ходить по руках і приблизно через пів року повертається до мене в стані "добре підгулявшим". Колеги чекають кожен новий альманах. Їм подобається те, що твори там цікаві, актуальні та досить короткі, їх зручно читати в громадському транспорті.Я не знаю, хто з авторів подобається їм більше, хто менше. Їм подобається те, що так можна побачити загальний настрій сьогодення, зріз думок. Передаю від своїх колег подяку видавництву "Склянка часу". Успіху!
Чудове видання через вірність ситуації в країні. Кипа блядва вдарилася в те,що не заборонено - в пропаганду. Жалкуємо за автрами, котрі як свині за пойлом, лізуть за визнанням їхніх потуг патріотизму. А патріотизи їхнії творів-маразм думок, гниль жуші й хирість суттєтості. Добрі твори - завше гріють душу. Твань- і є твань. Хоч як її не примружуй очима стиснутими наче за сумління. Ганьба тварюкам від письменності. Їх твори - данина епосі зради, ненависті й глупства. Альманах- то є- дзеркало нашого буття зимою 2014 року в Україні. Ів. Біда.
Доброго дня! Я із великим задоволенням прочитала альманах. Думаю, не маю такого права критикувати чиїсь твори. Автори вклали свою душу в них, звичайно, є справжні митці. Людина, яка більше прожила та пережила напише витонченіше та краще. А є такі, як я: тоскно на душі, рука сама записує прості рядки, диктує серце... Я й не сподівалася, що ці рядки будуть надруковані. Відправила пану Олександру..... і здивувалася схвальній відповіді. *Тепер мої думи задокументовано, * - радісно подумала я. А тепер задумалася : *Чи варто оприлюднювати те, що кривими літерами написала на аркуші у вільну хвилинку. ... [ Показати всю рецензію ]
Хай лежить собі у комоді, а то хтось наклеїть епітет *нікчемні* а це, як грязним взуттям у душу людині.... Зрештою, якщо пан Олександер взяв до друку всі ці твори, значить вони того варті!!!!!!!!!!!\' мрія
