Юлія Мусаковська : Чоловіки, жінки і діти : Рецензії в пресі.

Рецензії в пресі на книжку Юлія Мусаковська. Чоловіки, жінки і діти. У жанрах Поезія, Римований вірш, Верлібр. Рецензії опубліковані в Zbruc
 
Юлія Мусаковська : Чоловіки, жінки і діти : Рецензії в пресі
Книжки за жанрами

Всі книжки (1667)

Книжки за першою літерою назви
Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому
нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Книжка
Книжка Юлія Мусаковська "Чоловіки, жінки і діти" (фото 1)
Книжка Юлія Мусаковська "Чоловіки, жінки і діти" (фото 1)
Книжка Юлія Мусаковська "Чоловіки, жінки і діти" (фото 2)
Книжка Юлія Мусаковська "Чоловіки, жінки і діти" (фото 3)
Чоловіки, жінки і діти

Юлія Мусаковська

Видавництво Старого Лева, 2015. — 128 с.
— м.Львів. — Наклад 1000 шт.

Тверда обкладинка.
ISBN: 978-617-679-208-6

Жанр:
Поезія
Римований вірш
Верлібр

Анотація:
Це книжка дуже відкритої і глибокої поезії, де перемішано все, з чим і як ми живемо останні роки: разючі зміни, біль, страждання, втрати, війни... Але, наче коштовні камінці, тут просвічують паростки чогось світлого й теплого, що можна назвати щастям жити.

Поділитись:

Лінк із зображенням книжки:

  Уривок з книжки Рецензії в пресі (1) Відгуки читачів (0) Де купити (0) Скачати файл
Рецензія

04.02.2016

Автор рецензії: Мар’яна Барабаш (джерело: Zbruc)

Юлія МУСАКОВСЬКА. Чоловіки, жінки і діти. – Львів: ВСЛ, 2015.

Уже з першими акордами, які тебе зупиняють у цій книзі, як «кола по воді», розумієш, що маєш справу з чимось глибинно чистим і таким невинно незахищеним («загублені спогади, біль, що клює на споді»), якими тільки й можуть бути дотик, слід, голос, музика, світло… І саме ці матерії і породжують поетичне багаття, яке спалахує від одного, вдало запаленого сірника, котрий «примушує дивитися на світ зимовими очима». Бо тоді, коли «очі стають вогняними», стаєш здатним з надр первісного хаосу видобути неопалимі стихії – Глини, Заліза, Вогню. ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

Реклама
Rambler's Top100