Марія Карп'юк, Ірина Білик, Маріанна Задорожна, Юлія Кириленко, Назар Розлуцький, Володимир Олівець, Вікторія Крижанівська, Поліна Горлач, Леся Шмигельська, Леся Шаповал : Кольорова поезія : Анотація, уривок з книги.
|
|
Марія Карп'юк, Ірина Білик, Маріанна Задорожна, Юлія Кириленко, Назар Розлуцький, Володимир Олівець, Вікторія Крижанівська, Поліна Горлач, Леся Шмигельська, Леся Шаповал : Кольорова поезія : Анотація, уривок з книги |
Книголюбам пропонуємо
купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх видів книг,
окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua
Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
|
|
|
Кольорова поезія
Марія Карп'юк, Ірина Білик, Маріанна Задорожна, Юлія Кириленко, Назар Розлуцький, Володимир Олівець, Вікторія Крижанівська, Поліна Горлач, Леся Шмигельська, Леся Шаповал
— ТОВ "Друкарня Рута",
2016.
— 88 с.
— м.Київ. — Наклад 100 шт.
ISBN: 978-617-7381-09-8
ББК: 84(4Укр)
Жанр:
— Збірки лірики
— Поетичні антології
Анотація:
Збірка "Кольорова поезія" - це поєднання майстерності поетичного слова з натхненною роботою художника-ілюстратора Надії Куляші. І сміх, і жаль, і біль, і щастя... Кожен читач знайде відгук у своєму серці під час подорожі поетично-мистецькими світами сторінок цієї книжки, адже в ній зібрані твори авторів різних за віком, статтю, релігійними вподобаннями, але спільних у любові до слова і у вмінні його опоетизувати.
|
Лінк із зображенням книжки:
|
Марія Карп'юк
***
Заплющити очі і зрити нарешті тебе,
Нарешті вдихати твій запах, окрилений тінню.
Над нами на стелі життя метушиться рябе,
Під нами розстелено килим засохло-осінній.
І кулі летять,
І рветься снаряд,
Та небо і досі цвіте волошковою синню.
Розпатлати коси, кричати, просити в небес.
Молитися Богу, схиляти чоло і коліна.
Ридати, мовчати, бо вже не повернеш тебе,
Ховати в землі, проклинати розтрощені стіни –
Що кулі свистять,
Що рветься снаряд,
Що небо і досі цвіте волошковою синню.
Забути задуте, мов свічка, погасле життя.
Змиритись і квіти тобі на могилу носити.
У ... [ Показати весь уривок ]
серці носити кохання, під серцем – дитя.
І біль на душі відболить, у любов перелитий.
Хоч кулі свистять
І рветься снаряд,
Та небо цвіте, а під ним проростуть наші діти. [ Згорнути уривок ]
|
|
|
|
