Олег Покальчук : "Тремтячі еліти" : Відгуки читачів.

02.02.2011

Мопед не мій (Оцінка: Варто прочитати)

Минулого понеділка одержав у подарунок "Тремтячі еліти" Покальчука. Насолоджуюсь. Враження вкрай позитивні й настрій піднесений. Нарешті щось таке розбишацьке з'явилося в нашому просторі.
Ви думаєте отой, що і на городі й у Києві, чи той, що "мама українка, дядя баяніст" - якісь потвори з нашої підсвідомості, що заповзли з неозорих обріїв "сусідньої держави"? Нє-а! Це виразники типового духу укр-завжди-суч-інтелігенції ("Всьо пропало!", "Раз наше - значить погане"). Це ота сама "протоеліта", про яку пише Покальчук. Олег, до речі, не назива прізвищ сучасних гравців. Та це й не треба. Кожен читач матиме свої власні асоціації. Я просто натякнув на свої. У Вас нехай будуть інші. Достатньо ретроспективного аналізу й повторень деяких загальнобіологічних і загальнопсихологічних істин при аналізі історії, щоби самому провести паралелі.
Я рекомендую. Почитайте й ви сможете. Ця книжка - справді Інструмент. Але інструмент не на кшталт лорнету чи телескопу. Це, панове, рентген-апарат. Якщо не боїтеся й не гидуєте заглянути всередину своєї української душі - то спробуйте.
Цікаво. Оце подумав. Росія теж в якійсь мірі "підійма той самий прапор". І психологічно має схожі проблеми. Вирішує, правда, їх ефективніше. Хоча ні. Ефектніше. Про ефективність поговоримо років через 5-10.
А покищо раджу прочитати й скласти своє враження. Особливо зацікавить і дасть харч для роздумів знавцям психології й психіатрії.
А покищо, як в неті прийнято:
+100! IMHO

http://medik-vrach.livejournal.com/113305.html