Мопед не мій.

 
Мопед не мій
Книжки за жанрами

Всі книжки (1445)

Колонка

Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.

Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.

Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».

Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Читач
Мопед не мій

м.Іллічівськ, Одеська обл.

Улюблений вислів:

Мопед не мій, я тільки розмістив об'яву ()

Улюблені автори:

  Відгуки (37)
Результат: 1-10 (всього 37) Сторінка: 1 2 3 4
Книжка Відгук
Р.Мельників
22.09.14
Мопед не мій (Оцінка: Варто прочитати)

Вечірня пошта неймовірно втішила - Bohdan Rubchak написав: "Книжка мені сподобалася надзвичайно. Я дуже багато навчився у Вашій добре написаній передмові про Ваш слобідський край і його вплив на нашу літературу. Також деякі імена серед Ваших «сильвето» досі були для мене тільки іменами. Особливо «мотоциклічний» поет залишався загадковою постаттю. Сильветки збудовані й написані дуже добре. Уважно збалансований біографічний і бібліографічний матеріял – один переливається в другий. Стиль сприймається як майстерні новели. Він справляє враження інтимності, неначе Ви особисто знали всіх цих **********ів. Така наукова проза трапляється в нас дуже нечасто – українці,а зокрема українки, намагаються звучати дуже «по-науковому», при тому не кажучи нічого цікавого. Ваша проза робить враження забавно-фривольної, але висловлює глибокі думки.
Коли я – старий читач – так багато скористав із Вашої милої книжки, УЯВЛЯЮ, ЯКОЮ КОРИСНОЮ ВОНА СТАЛА МОЛОДИМ СТУДЕНТАМ". Відгуки на книжку

Б.Жолдак
27.10.12
Мопед не мій (Оцінка: Вагаюсь)

Це складно читати дітям. Жолдака читатиме не кожен дорослий. Назва прикольна, але далі - відсутність лінійного сюжету, логіки оповіді, замість них - якісь макабричні фрески. Можливо, для дітей та підлітків із надзвічайними мистецькими здібностями це годиться, навіть напевне так. Проте син пролетаря, селянина і навіть інтелігента зітхне та вкотре полаєтся словами, підслуханими від батьків, на те, що не пишуть українці нічого цікавого. Отже, книжка не вкладається в традиційне уявлення дитини чи підлітка про літературу, яку вона звикла читати до того і захоче потім. Це непогано для автора, проте випендрюванися, пишучи для дітей, не варто, я думаю. Для дорослих - запросто. Хоча, знову ж таки, дивлячись для яких дітей. О, придумав: це не формат масової дитячої літератури. Загалом книга була видана в часи, коли видавництвом займалася Діана Клочко, а вона залучала 100 % авторів "дорослої" обойми. Ну, а Жолдак, як і купа інших, має амбіції стати наставником юнацтва. Десь так. Відгуки на книжку

А.Санченко
08.09.12
Мопед не мій (Оцінка: Вагаюсь)

Якісь слова в книжці, безперечно, правильні (скажімо, про те, що варто писати й не заморочуватися), проте в цілому лишається відчуття "що це було й навіщо?" - не досить щире для мемуарів, а абсолютно позбавлене аналітики, яка могла б піти на користь бодай комусь. Ну, розділ про мову забавний (суть така: Санченко починав писати російською, але врешті перейшов на українську, бо в цьому мовному середовищі живе; російська, якою говорять в Україні, - не коректна, а такий піджин-інгліш, тож добрим **********ом з нею стати проблематично). Ну й спогади про певні моменти сучукрліт-процесу забавні

Ярослава

http://www.goodreads.com/book/show/15853922 Відгуки на книжку

А.Санченко
08.09.12
Мопед не мій (Оцінка: Варто прочитати)

Дотепно, доступно і переконливо написаний посібник, який знагодиться для розвіювання ілюзій та перевірки власної адекватности кожному, хто хоче спробувати себе в літературі.

Eliash

http://www.goodreads.com/book/show/15853922 Відгуки на книжку

А.Гераскіна (Саніна)
15.07.12
Мопед не мій (Оцінка: Варто прочитати)

Поки йшов дощ, прочитала крутяцьку книжку про дитинство "Його звати Міша або зорі в макаронах" Ані Гераскіної. "Ми їдемо в райцентр по магазінах. Я, мама і бабуня. Мама хоче папі бритву, а собі туфлі на весну. Баба хоче колготи тьоплі. А я хочу додому. Бо ми обов’язково ще підем вибирать обої для майбутнього ремонту, сільодку і два календаря з Хуліо Іглєсіасом (нам і сусідам)". Завантажити, а, можливо, й купити, можна тут:


Марина Гогуля

http://vk.com/wall17169066_2361 Відгуки на книжку

А.Гераскіна (Саніна)
15.07.12
Мопед не мій (Оцінка: Варто прочитати)

дорогою на ТВі (на лекцію Тетяни Жданової про самобрендинг) прочитала книгу Ані Гераскіної "Його звуть Міша...або Зорі в макаронах". Книга суперовська. Сіє позитив і доброту, навіяну спогадами дитинства. Так співпало, що моя дорога на ТВі пролягала через місця мого дитинства. Дві ностальгії: із книжки, та моя власна змішались і переплелися. Я згадувала свої дитячі ігри на Батиєвій горі, наш із подружкою суржик, вигадану мову, та власні зорі в макаронах. ) Щиро дякую Антон Санченко за можливість прочитати таку хорошу книгу! А @Аня Гераскіна за те, що таке хороше написала! Ура! Вечір вдався)

Ksenya Kysil

https://www.facebook.com/ksenya.kysil/posts/414205761950378 Відгуки на книжку

А.Гераскіна (Саніна)
05.06.12
Мопед не мій (Оцінка: Варто прочитати)

Друзья, хочу вам порекомендовать очень жизнерадостную книжечку в стиле юмористических записок ребенка и написанную суржиком - автор Аня Гераскина, "Його звуть Міша... або зорі в макаронах". Я давно не смеялась так во весь голос, читая в транспорте. Некоторые вещи хочется цитировать как Подеревянского без конца. Марк когда прочитал, сразу спросил - а есть ли продолжение)) Я бы тоже не отказалась от продолжения)

Так как ни одна редакция, как я поняла, не рискнула печатать суржик, то мой приятель и экс-коллега Антон [info]barcaroly решил сам выступить в роли издателя и печатать книгу по требованию. В тоже время Антон выложил у себя тут книгу в электронном виде, полистать на досуге.




*****
– Ой, який вже дорослий став! Машо, глянь! А
був же ж отакусєнький!
– Не брешіть. Отакусінький – то Ваша дурна
болонка.
– Міша!
– Жоних, Марківно! А ким ти хочеш стать?
Сьогодні Міша хоче буть винахідником, але
обачливо відповідає «міліціонером».
– Молодєц! От я в твої годи…
– Мамо, я не малий. Я не буду.
– Ти бачиш, папа випив. Розкажеш і підеш.
– Я не хочу, мам!
– Так. Міша, давай раз – і все. І ніхто тебе не
чіпатиме.
– Чесно?
– Чесно.
Трактор пашет,
Трактор пашет,
Тракторист платочком машет.
Ти платочком нє маши,
Краще трактором паши!

Галина Георгіївна плаче тушшю.

****
В кімнаті сонячно і по-вранішньому свіженько.
Прокидаєшся і довго лежиш, вивчаєш квіточки
на обоях. Незрозуміло, чи то кедр, чи то клєвєр. З
природознавства у мене чотири, бо вчителька молода
і жалостліва. А так би трійка була. З натяжкою.
– Що це?
– Гербарій.
– Міша, шо це?!
– Це гербарій дікорастущіх трав. Як Ви просили.
– Де ти це взяв, Міша?!
– Вони діко росли. Я сушив їх в теоретичній ме-
ханіці, том два, бо діду…
– Цей гербарій нещодавно ріс в кабінеті хімії.
Ну що ти мовчиш?
– Марин Анатольна, а трійку поставите?

*****
– Де він? – фізрук підтягує адідасівські штани.
– Стоїть за углом біля будки!
– Крос він біжить. От сачок! Міша!
– Що?
– Чого стоїм, кого ждьом?
– Гусениця.
– Яка?
– Оця. Дивіться. Велика мохната, а на попі кра-
почка.
– У гусениць нема попи.
– А Ви на колінки станьте і побачите. Осьо оно!
Я палочкой щас!
– Міша, а бігтиме хто? Пушкін?
– Я перездам! Така ж гусениця – раз в полжиз-
ні! Розумієте?

******
В залі буде скілько народу! Завучка буде в новій
кофті!
Рєвзін з 10-А буде читати вірші собствєнного
сочінєнія. Сила!
Трам-там-шо-то-там...
....і я тебе чекати буду
У лютий холод і мороз.
Бо я люблю тебе, родная.
Я так люблю тебе до сльоз!
Ото пацан дає! А я все літо в футбол прогуляв...
Ой, ко-о-отик прийшов! Він линяє. Але все одно
добрий. Вегітаріянець – ліверку не їсть. Тато спіймав
йому мишу, так той лапою мацав і погляд був
такий, ніби візьме її зараз і поховає. З вінками і
оркестром.
Цілую Маркіза. Він пахне по-котячому, і шерсть
забивається мені у носа.
– Бабунь, – кажу, – можна, я не піду?
– Кудой?
– На концерт.
– Ти шо? Шо надумав! Марш в туалет! Попісяй
«на дорожку» та одівайся вже. Спасіння нема!
Плентаюсь. Маркіз іде слідом.



****
Я ніколи не буду дорослим. Ніколи. Шо хочте
мені робіть – ріжте, бийте. До баскетбольного щита
посеред школи в жовтих трусєлях прив’яжіть. Я не
буду. Я не хочу. Мені і так добре.
Добре.

http://tyatsubo.livejournal.com/43337.html Відгуки на книжку

А.Гераскіна (Саніна)
05.05.12
Мопед не мій (Оцінка: Варто прочитати)

На правах мальчіка Міші позвольте сказать пару добрих слів про колєгу, хлопчика Мішу зі збірки Ані Гераскіної “Його звуть Міша... або Зорі в макаронах”. Я неодноразово читав у численних анотаціях фрази тіпа “ця проза нікого не залишить байдужим”, але чи не вперше натрапив на книжку, про яку справді можна так сказати. Начебто, нічого оригінально – пише собі якийсь сільський Міша нотатки за жизнь, і все це, звісно, стилізація, і місцями авторка передає куті меду, бо на якусь мить (на слово, інтонацію, реакцію) з’являється поруч із своїм героєм і навіть промовляє замість нього. Але, повірте, це ніяк не позначається на загальному враженні від книжки, яка витягує з пам’яті безліч забутих дитячих кайфів, запитань, ситуацій; у кожного вони були свої, й тому ця проза – безвідмовний детонатор з індивідуальними характеристиками, немає такої голови, в якій він би не спрацював. От, наприклад, у “Зорях...” Міша оповідає про те, як викликати “матюкливого гноміка” – я цей ритуал часто згадую, правда, ми з дворідною сестрою, здається, аналогічним макаром викликали “піковую даму”.
Одне слово, пасіба авторці та Антону Санченку, який паходу ще й затіяв із цим текстом епічний видавничий експеримент (про що пару слів сказано у післяслові).

Михайло Бриних

http://www.facebook.com/brynykh/posts/272089126220161 Відгуки на книжку

А.Гераскіна (Саніна)
28.04.12
Мопед не мій (Оцінка: Варто прочитати)

Дуже спасибі шанівному Антон Санченко за "Зорі в макаронах" Ані Гераскіної, видані буквално недавно. Трошки давніше я вже читав крихітний шматочок цих самих "Зір" - і здалося мені, шо нічого більш прекрасного про дітей і про дитячу безпосередність я не читав уже давно. Міша - юний герой, який хаває життя - потрошку, з друзями, ділячись, розчаровуючись і ставлячи незручні питання дорослим. Дорослі знічуються, а нема нічо смішнішого як знічений від дитячого питання дорослий. Бо кожне таке знічення це столкновєніє світів. як два великодніх яйця зранку коли розговлятися.
Міша природний як сама природа, він говорить якнайприроднішим суржиком - ой леле, не читайте книжки про Мішу ті, хто думає, шо діти пяти років повинні говорити українською мовою за підручником української мови чи орфословником і чесати як по писаному. нє. нема там такого. тож - не читайте. не портьте собі й людям нервів. шоб потім не казали, шо я не казав.
- Іван Афанасійович, а де ваш онук? Спить?
- Щас!
**
- Мамо, я не малий. Я не буду.
- Ти бачиш, папа випив. Розкажеш і підеш.
**
- Гусениця!
- Яка?
- ...Велика, мохната, а на попі крапочка.
- У гусениць немає попи.
- А ви на колінки станьте й побачите. Осьо оно! Я палочкой щас!
- Міша, а бігтиме хто? Пушкін?
- Я перездам! Така ж гусениця - раз в полжизні! Розумієте?

Міша суперовий. Я б із ним дружив. І головне - він справжній. Ну якийсь аж намацальний, так шо ніби сусід. До речі, починається книжка з того, шо авторка доносить до відома всіх, шо Міша - її сусід. Заздрю авторці безмежно, шо уж там.

Це схоже на "Тореадорів з Васюківки", бо про дітей, про вічні теми й весело.
І універсально. Тут нема мобільників, скайпів, інтернету, скейтів, роликів чи ролексів. Виявляється, щоб посміятися, можна й без цього обійтися. (і Нестайко погано зробив, шо поміняв у своїх тореадорах в новій версії все на снікерси, марси, оцінки 12 балів і мобільники. Вони тіки заважають. Чесно-пречесно, Всеволоде Зіновійовичу.)

А зорі в макаронах? Да, і вони там є. І зорі, й макарони. Тіки в кінці.

http://www.facebook.com/oleksandr.stukalo/posts/2675708551065

Олександр Стукало Відгуки на книжку

Джошуа Слокам (Переклад: А.Санченко, В.Чернишенко, Струнін Дми...)
20.10.11
Мопед не мій (Оцінка: Варто прочитати)

Anton,

It is good to hear from you.

I had been thinking about your project as I had mentioned your translation in a presentation I did 2 weeks ago at conference sponsored by the National Sailing Hall of Fame. ( www.nshof.org ) Joshua Slocum will be inducted into the National Sailing Hall of Fame later this month. Here is the direct link to their Joshua Slocum profile page. http://www.nshof.org/index.php?option=com_content&view=article&id=324%3Aslocum-joshua-2011-inductee&catid=78&Itemid=124


I have just downloaded both the eBook and the KMZ file. Your work is fantastic! To see my application translated into Ukrainian is amazing. I am truly honored to be a part of your project and I hope my contribution helps to inspire others to read Slocum's historic journey.

I have been browsing through the eBook. Once again, an exceptional piece of work. The interactive links are wonderful and I am amazed at all of the illustrations you have included. This is a model of how all interactive-ebooks should be developed.

Thank you again for allowing me to be a small part of your translation project. It is a great thing to have been able to contribute to such a noble endeavor of bringing the story of Joshua Slocum to an audience of Ukrainian readers.

I wish you great success...

Best regards,

Jonathan


Jonathan M. Ahlbrand
Haslett, MI

_____________________________________
“The pessimist complains about the wind, the optimist expects it to change, and the realist adjusts the sails.” ~William Arthur Ward~ Відгуки на книжку

Результат: 1-10 (всього 37) Сторінка: 1 2 3 4
Реклама
Rambler's Top100