Книголюбам пропонуємо
купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх видів книг,
окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua
Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
|
|
|
Івченко об’єднує Україну : Суперкнига
Владислав Івченко
— Електрокнига,
2008.
— 463 с.
— (Серія: Книги прямої дії).
— м.Суми. — Наклад 2144 шт.
Можливість автографа.
ISBN: 978-966-8230-25-7
ББК: 84.4(4УКР)6
Жанр:
— Оповідання у стилі метафізичного реалізму
— Збірки прози
— Піксельні книжки
Анотація:
Десять пар українськомовних та російськомовних оповіданнь, які, разом з віршами у стилі патосного еротизма, оригінальним дізайном та малюнками, мусить здолати провалля між двома частинами України. Можна скачати безкоштовно піксельну версію книги у форматі PDF.
|
Лінк із зображенням книжки:
|
|
Результат: 1-3
(всього 3)
|
Сторінка:
1
|
| Відгук |
|
28.08.2013
dana
(Оцінка: Варто прочитати)
Я так і не зрозуміла, чому придбала саме цю книгу. Рука сама взяла. Спочатку зацікавило оригінальне оформлення, потім довго листала, намагаючись зрозуміти, чому хочеться купити її, а не одну з улюблених і відомих авторів. Ще не дочитала, але враження досить сильне. Цікавий прийом - введення якоїсь "нечистої сили", а далі все як у житті. Піймала себе на тому, що часто факти із ще недалекого "совкового минулого" сприймаються також як роботу "воспальонного воображенія" автора, і раптом як спасах блискавки: та це ж так і було насправді. Читаю і ходжу під враженням.
Ще помітила, що оповідання, написані російською, сильно матершинні, це спеціально, чи так вийшло?
|
|
18.06.2010
Найоригінальніша книжка сучасної української літератури принаймні на концептуальному рівні :)
Але й читається дуже й дуже добре :)
Владюшо, браво!
|
|
18.06.2010
Я, власне, не стільки про книжку, читав я її давно, скільки про свої намагання "підсадити" когось ще на Івченка :)
Кожного разу доводиться пояснювати, що автор дуже класний, але починати читати слід зовсім не з тих необов'язкових оповідань, які автор чомусь розмістив на початку, а з "Ракетників", "Співочого Василька", "Не люблю зрадників" чи з "Дикої Ганни". Справа навіть не в двомовності книжки, гарні й слабкі оповідання трапляються в обох мовах. Тобто попри засилля гарних оповідань в збірці, на всяк смак, хочеш тобі пафос, хочеш - іронія, що переходить у цинізм автор чомусь вирішив почати з абсолютно невиразних, які взагалі невідомо чи варто було включати у збірку.
І досить часто повторюється все та ж історія. Бере людина почитати книжку і до перлів не добирається, заглядає в перші оповідання, бачить вже набридлі всі жахастики і повертає зі словами "ні, це не для мене, я такого останнім часом і так перечитався, бо скдив "Коронацію слова" :)
Тщатєльнєй надо, пане Івченку :)
І попри все, раджу Івченка читати. Бо те що йому вдалося із запасом відшкодовує невдалі сторінки.
Ну і поліграфічні вибрики Растворцева багато коштують, звичайно. Кожен український видавець має поставити в своєму кабінеті на полиці цей "самвидав", щоб стало соромно за якість своїх "промислових" книжок.
|
|
Результат: 1-3
(всього 3)
|
Сторінка:
1
|
|
|
|
