|
Гастарбайтерки : роман
наталка доляк
— Клуб сімейного дозвілля (КСД),
2012.
— 253 с.
— м.Вінниця. — Наклад 5000 шт.
Тверда обкладинка.
ISBN: 978-966-14-4245-9
ББК: 84.4УКР
Жанр:
— Романи, новели та оповідання
Анотація:
Гастарбайтерки — true-story про життя трьох українських жінок, що за різних обставин виїхали закордон на заробітки, четверте місце у номінації «Романи».
Три жінки — три мрії. Двом не судилося збутися.
Вчителька Галина мріє про власну домівку, бо ж рідний син вигнав з дому. Здавалося б, працюючи прибиральницею в дивакуватої старої аристократки в Берліні, могла б і назбирати на «одинарку» в рідному місті, якби коханий синок не вимагав дорогих подарунків для себе, своєї дружини, доньки та... численних коханок.
Таша, що вдома була Наташею, відмовилася від імені, танців, що були і роботою, і пристрастю, заради мрії — всиновити дитину. Ось-ось вона заробить грошенят, повернеться додому і стане нарешті мамою. В сорок років життя ж тільки починається.
Лариса, наймолодша з жінок — домашня робітниця, що тільки про те й мріє, щоб обійняти коханого синочка, що лишився на Україні. Працюючи на сім`ю німців, вона й не здогадувалась, що найняли її не тільки для прибирання, а й щоб освіжити набридлий шлюб.
|
Лінк із зображенням книжки:
|
Міжнародний потяг «Каштан», сполученням Київ — Берлін, на кінцевій станції виплюнув на перон залізничного вокзалу Остбанхоф чималу порцію українських заробітчан. Візуально вони не вельми різняться від охоплених ейфорією мандрівок звичайних пострадянських туристів. Майбутні гастарбайтери старанно вдають із себе мандрівників, бо ж приїхали до Німеччини саме за туристичними візами. Ці «щасливчики» на заробітчанській віртуальній драбині стоять на декілька щаблів вище за тих, хто гарує на нескінченних полуничних плантаціях Польщі та в напівлегальних швейних майстернях Чехії, бо ж зарплатню їм обіцяють ... [ Показати весь уривок ]
значно більшу. «Чорних» найманців, як, власне, і справжніх туристів, зустрічають, тицяючи кожному мало не під носа шматки нерівно нарізаного картону, де нашкрябані латиною імена прибульців.
Керівники легальних тургруп підходять до пасажирів, ручкаються. Голосно, не криючись, підкликають до себе гурт із десяти-п’ятнадцяти розпашілих мандрівників, шикують у більш-менш організовану шерегу й ведуть у нетрі великого міста. Незатребувані екскурсоводами гастарбайтери розсіюються по перону і вдають, що просто прогулюються й милуються чудовими краєвидами. Не знімаючи з облич напружених посмішок, нишпорять очима по написах, намагаючись вгледіти свої прізвища. До знервованих заробітчан час від часу підходять переважно неголені чоловіки в сонцезахисних окулярах та вилинялих бейсболках. Не виймаючи рук із
кишень, вони стиха шепочуть кілька слів приїжджим, після чого ті бадьоро підхоплюють свої торби та сунуть за подібними на російських мафіозі чоловіками. [ Згорнути уривок ]
|
