Коротка антологія сучасних способів говорити про Бога, або Знову ця нездарна молода поезія.

 
Коротка антологія сучасних способів говорити про Бога, або Знову ця нездарна молода поезія
Книжки за жанрами

Всі книжки (1667)

Колонка

Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.

Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.

Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».

Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде
подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Рецензія

02.03.2012

Рецензія на книжку:
Стахівська Юлія. Червоні чоловічки : поезія

/.../Своєрідну «центристську» позицію між двома полюсами для мене посідає поезія, так би мовити, «семіотичного» штибу – де видимі явища і речі перетворюються на знаки, прихований сенс яких розгадати навряд чи вдасться, проте на існування якого тексти повсякчас вказують (хоча й без спроб зловити його у вербальні тенета – можливо, через усвідомлення неможливості успішного результату таких ловів). Тут мені йдеться насамперед про Юлію Стахівську (збірка «Червоні чоловічки», 2009 р.). «Місяця кігті чіпляють небесну емаль / ти чи не ти – чи не чи – як не як? / зашпори холоду в руку ідуть / день як сувій – згорнений знак» – пише вона у тексті «Згорнений знак». Знаком чого є день (або й інші доступні чуттєвому сприйняттю явища і предмети) – читач має домислювати сам, а схопити суть речей навряд можливо – можна лише проходити крізь неї («що нам лишається окрім як проходити крізь прекрасну суть усіх речей / бути пронизаними снігом його крихітними шпицями»). Надтонка спостережливість авторки допомагає їй творити непересічні образи («тьма заривається лишає згори пухкі кротовиння / жиє і крихітно дихає»; «їхати на вело так щоб ласо його шин ловило й піймало сірого бика дороги»; «вени розправляють свої віти»; «дощ відряджає каравани трави»; «о великий ките доріг»; «мурашини / стрілок які дбайливо переносять білі яйця секунд / в якийсь величезний тільки їм відомий мурашник»; «літо – це лише акустика твоїх пальців»; «чути як пищить фіалкова миша струни»).

Християнський дискурс раз у раз виникає у цих текстах, як-от у вірші «Вихід», де звичайна побутова картинка (сім’я з немовлям виходить із під’їзду) набуває сакрального наповнення: «двоє а Третій – син – іще на руках малий щасливий і заспаний / дивиться на замулене небо якось непевно і погляд Його виноградний», у тексті «Об Різдві» («і дзвона мідний кулак стискає «слався» / у небі і на землі») або «Щука думає» («але щука думає про ледь риб’ячу кісточку літака вгорі: / це ж так само як дивитися на відполірований оклад нігтя / і думати про євангеліє»). Такий принцип (дивитися на ніготь і думати про Євангеліє, тобто споглядання побутових речей, яке відсилає до мислення про буття речей сакральних) є, як видається, основоположним для поезії Стахівської. Проте неможливість вербального спохоплення суті явищ унеможливлює й пряме називання Божого імені у них, а дозволеним є лише згадування про певні речі релігійного культу, що мали б наводити на міркування про Нього. /.../

Світлана Богдан

Світлана Богдан

(Джерело: ЛітАкцент)

Реклама
Rambler's Top100