|
20.04.2010
Рецензія на книжку:
Левченко Олександр. Чужий світ : Збірка фантастичних повістей
Чомусь ми думаємо, що фантастичне майбутнє є нереальним, що воно ніколи не стане нашим “сьогодні”... Дві повісті та декілька невеликих оповідань — саме стільки знадобилось Олександру Левченку для того, щоб розповісти про безкрайній простір Всесвіту, життя інших планет та долі людей — ці люди потрапляють до різноманітних екстремальних ситуацій, перед ними постають питання, рішення яких ніхто не може їм підказати.
З першого ж оповідання ми натрапляємо на можливі шляхи розвитку: планета, що є прототипом громадянського ідеалу, та інша як варіант того, у що може перетворитись наш світ при дотриманні, гм... деяких правил розвитку. Ми бачимо гонитву за цікавим та новим, жагу знайомства з непізнаним, чужим і навіть “чужими”. Але бажання ці в більшості не втілюються, точніше, втілюються не так, як цього прагли б герої.
Загалом, читаючи ці оповідання, ловиш себе на думці, що постійно чекаєш продовження. І не дивно! Адже п’ять творів вмістилися в якихось триста сторінок. Події відбуваються швидко, майже миттєво, що не дозволяє як слід звикнути в ньому та приготуватись до того, щоб прожити наступні кілька сотень сторінок разом з його героями. Читаючи ці оповідання, відчуваєш себе в автомобілі, що мчить на максимумі до пункту призначення, не даючи змоги розгледіти мальовничий пейзаж довкола.
Звісно, “Чужий світ” не стане “підручником з історії майбутнього”, всупереч віщуванням автора, — як не зможе дати уявлення про країну автомобільна подорож. Але для бажаючих торкнутися оромантичненого світу “чужих” і своїх — слугуватиме надійним путівником.
Анастасія Васильченко
(Джерело:
Новая интересная газета)
|
