|
06.07.2012
Рецензія на книжку:
Гераскіна (Саніна) Аня. Його звуть Міша... або Зорі в макаронах : оповідання
У проекті «Електрокнига» Антона Санченка одночасно в паперовому й електронному варіантах з’явилася прозова книжка Ані Гераскіної «Його звуть Міша... або Зорі в макаронах». Аня Гераскіна народилася 1984 року в Харкові, зараз мешкає в Києві. Цікаво, що дотепер вона публікувала свої твори переважно російською мовою; перехід саме в прозі з російської на українську — явище не дуже часте, а тому варте уваги і, хоч би як це по-бюрократичному звучало, — підтримки. Тим паче, йдеться про талановиту авторку. «Його звуть Міша...» — це епізоди з життя маленького хлопчика, його радості й прикрощі, ігри та серйозні думки. Оскільки текст написано від імені самого Міші, то цілком органічною тут виглядає манера, так би мовити, мудрої наївності. Безпосередньо й елегантно такий умовно наївний персонаж показує і називає речі своїми іменами. Наприклад, абсурд суспільних відносин, брак адекватної комунікації в родинах, бідність, жорстокість. Але все — без жалюгідного моралізаторства, натомість забавно, навіть оптимістично: аякже, й у такому недосконалому світі можна жити, це беззаперечно довів сам Міша, котрий посеред усього цього знає, як себе зайняти і зробити щасливим. Або, можливо, поки що знає... Кожна частина книжки являє собою кумедний сюжетик. З орнаментальних елементів, окрім згаданої манери викладу, ще можна назвати багато малюнків а-ля підліткова книжка. А також — суржик як художній прийом. Мішану мову (на вигляд, здається, не зовсім слобожанську) Гераскіна відтворила дуже переконливо і кумедно. Отож, загальне враження від «Мене звуть Міша» — зворушливе і приємне. Книжка для читання з легкою усмішкою, особливо добре здатна розрадити, приміром у довгій та нудній дорозі, розповідає
Олег КОЦАРЕВ.
Олег Коцарев
(Джерело:
Газета "День")
|
