Вийшов у світ ж. «Склянка Часу» №63..

 
Вийшов у світ ж. «Склянка Часу» №63.
Книжки за жанрами

Всі книжки (1552)

Колонка

Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.

Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.

Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».

Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Рецензія

23.09.2012

Рецензія на книжку:
О.Апальков, Євгенія Більченко, Станіслав Бондаренко, Юрій Крижановський. "Склянка Часу*Zeitglas", №63 : літературно-мистецький журнал
(Переклад: Олександр Апальков, Хельга Хомутина, Микола Переяслав)

«Склянка часу» до моїх рук потрапляє не часто. Хочеться поділитися враженнями від найновішого числа. По-перше, поліграфічна якість – просто бездоганна: хороший папір, приємна на дотик обкладинка, зручний для читання формат.
Журнал трьохмовний, і тому спочатку – про те, що мені найближче і прочиталося відразу, про українську його частину.
Надзвичайно сподобалася проза (С.Стеценко «Син прибиральниці», О.Ганзенко «Його птаха», Н.Осипчук «Салют із метеликів», А.Тужиков «Під безхмарно-синім небом»).
З поезією, як завжди, складніше. Не вразив мене (хоча й сподівалася) «Пікнік із мільярдером» (поема-кліп) С.Бондаренка. Не втримаюся від цитування:
«Її саму вже взнає богема…
- ???
- !!!
Там вона писала й ваші портрети…
Визнайте, сприяв я здійсненню мрій:
ви от стали гарним тепер поетом,
а я маю Жінку і бізнес мій…
- ???
- !!!
- ???»
Якщо деякі поети пишуть без розділових знаків взагалі, то тут явний перебір, і повторюється цей прийом кілька разів.
Не без цікавості я прочитала і «Нравы города Ка спустя 10 лет» О.Апалькова. На жаль, із першою частиною твору я не знайома. Однак, як хороший кінофільм, цю річ можна читати з будь-якого місця.
Трохи іронії, трохи сарказму, трохи гумору. Впізнаємо себе; свою пресу, де «все произвольно, даже грамматика»; свої напої, які «открыл, закрыл, выбросил»; своїх лідерів, які підтримують знамено державності «сперва слева, а потом справа, умудряясь изменить своей стороне молниеносно».
Звісно, журнальна публікація не може замінити саму книгу, але вона сприяє бажанню будь-що прочитати твір цілком.

Наталія Горішна

(Джерело: стаття)

Реклама
Rambler's Top100