Як українка зустріла Джойса.

 
Як українка зустріла Джойса
Книжки за жанрами

Всі книжки (1645)

Колонка

Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.

Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.

Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».

Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Рецензія

06.12.2013

Рецензія на книжку:
Т.Литовченко, Єшкілєв Володимир, Вдовиченко Галина, Чемерис Валентин, Рощина Наталя, Коломійчук Богдан, Мушкетик Юрій, Винничук Юрій, Вільчинський Олександр, Кокотюха Андрій, Процюк Степан, Бабкіна Катерина, Прохасько Тарас, Лузіна Лада, Курков Андрій, Ґабор Василь, Іваничук Роман, Загребельний Михайло, Положій Євген, Жадан Сергій, Забужко Оксана, Роздобудько Ірен, Матіос Марія, Дереш Любко, Ірванець Олександр, О.Литовченко. Історія України очима письменників

Минуле залишило по собі багато запитань, сьогодення бентежить, а майбутнє здається хмарою на обрії, яка з часом зникне, відкривши сонце, чи навпаки збільшиться і подарує зливу. З цих трьох вимірів часу письменників, чиї оповідання увійшли до збірки «Історія України…», безумовно цікавить перший. Минуле, бо саме в ньому коріння сучасності. Охопити чималий шмат давнини, препарувати його художньо і наприкінці презентувати читачам як смачну страву – ось, чого прагнуть митці. Двадцять п’ять оповідань та уривків з романів, від 854 року до безкінечності. Саме це нас чекає в «Історії України очима письменників».

Незважаючи на різноманіття історичних епох та художніх поглядів, є дещо спільне, те, що нібито цементує всі оповідання в єдиний блок. Це спільне – непевність. Україна непевна, аморфна, стражденна, злиденна, а втім – героїчна. Ось така, напрочуд важлива тема. Сировина митця-алхіміка, з якої може вийти що завгодно: від смертельної отрути до амброзії, тобто їжі богів. Письменники й далі чаклують. Вони поєднують язичницькі елементи з християнством, як у творі Галини Вдовиченко «Княгиня та вогняна саламадра» та в уривку з роману Валентин Чемериса «Ярославна».

Деякі продовжують плекати тему Роксолани у гаремі турецького султана, і це ми бачимо в оповіданні Наталії Рощиної «Моя Роксолана»: «Загадкова та водночас зрозуміла в своїх бажаннях, така собі Клеопатра шістнадцятого сторіччя – ця постать досі викликає суперечки». Та не лише Роксолана здатна до таких дій. Проста українська відьма теж може викликати ажіотаж. Приклад цьому — фрагмент «Рута і кат» з нового роману Юрія Винничука, який незабаром вийде у видавництві «Фоліо». Любко Дереш теж не уникнув язичницької теми у «Поверненні Світовиду».

Однак на українські землі повертаються не лише поганські ідоли, а й славетні герої: Петро Дорошенко з оповідання Юрія Мушкетика «Заступила чорна хмара за білу хмару», Олекса Довбуш, постать якого цікаво обіграв Андрій Кокотюха в творі «Довбуш. Постріл у темряві». «Звичаї вісімнадцятого сторіччя мало чим відрізняються від звичаїв століття двадцять першого. Принаймні тут, на наших землях», – каже герой Кокотюхи і хочеш-не хочеш, але й справді віднаходиш спільні риси між цими століттями.

Історію родинних перипетій розповіли Тарас Прохасько у «Ревакаціях» та Марія Матіос в «Тринадцять драм на хуторі Сірук». «Ми пережили стільки фальшивих міфів та гірких розчарувань, стільки картонних і несправжніх подвигів, які насправді виявилися витонченою брехнею; ми настільки зневірені в минулому і майбутньому, що не можемо дати ради навіть теперішньому», – такий песимістичний вирок звучить у оповіданні Євгенія Положія «Симон проти Семена». І це вже не тільки художня умовність, а суспільна думка.

Ця тема відчувається і у творі Василя Ґабора «Зустріч з Джойсом», де виринає постать маловідомої поетеси Дарії Віконської, яка раптово побачила у кав’ярні ірландського письменника Джеймса Джойса. Та не спромоглася до нього звернутися. Але насправді «вони мали б про що поговорити: і про поневолені народи та їх ущербну психіку, і про тих щасливих його представників, які досягли небуденних вершин у світі, як він, ірландець Джеймс Джойс, чи українець Олександр Архипенко, у той час, як їхні народи і далі не можуть позбутися комплексів меншовартості. Вони могли б далі поговорити і про біль, який живить їх творчість».

Катерина Холод

(Джерело: "Друг читача")

Реклама
Rambler's Top100