|
14.01.2014
Рецензія на книжку:
Н.Тисовська. Буремна Затока : Роман
«Буремна Затока» – моя остання прочитана книжка 2013 року, що стала справдешнім подарунком долі, адже це довгоочікуване продовження улюблених «Трьох таємниць Великого озера», котрі трапилися мені після «Коронації слова-2011». Новий роман, який Наталя Тисовська присвячує всім революціям усіх часів, було опубліковано видавництвом «Електрокнига» на підтримку Євромайдану. «Читайте книжку і, будь ласка, не будьте байдужі, – звертається авторка до своїх читачів із платформи літературного сайту «Автура», де роман знаходиться у вільному доступі. – Вийдіть на Майдан і допоможіть хлопцям і дівчатам, які нині борються за нас, чим зможете – харчами, теплим одягом, своєю присутністю. Ми разом! Свободу не спинити!».
Звісно, така книга читалася з особливим настроєм. Та й зміст її напрочуд співзвучний із подіями, що наразі відбуваються на Банковій. Разом із родиною Валерія Нечипоренка – українського міліціянта-стажера ми потрапляємо до вже знайомого з «Трьох таємниць…» американського містечка Буремна Затока, де визріває чергова індіанська революція. Адже в племені анішинабів таки відібрали Смарагдову копальню, а їхні діти помирають від таємничого наркотику, що його місцеві звуть «снігом непам’яті»… Люди виходять на вулиці і все повторюється з дивовижною точністю: збройні розгони мирних протестів, брудні провокації і зрештою – тріумфальне повалення пам’ятника тирану, тільки замість горезвісного Леніна це Дункан Кемпбелл Скотт, очільник департаменту в справах індіанців, метою котрого було «…працювати, поки не залишиться жодного індіанця, який не підпорядковувався б загальній політиці, поки не зникне і індіанське питання, і департамент у справах індіанців».
Чи здобудуть анішинабе свої давно омріяні права? Чи вистоїмо ми у боротьбі за європейську Україну? Вони напрочуд схожі на нас, індіанці. Така ж нескорена нація, те саме прагнення бути собою на своїй землі, й однаково драматична історія, втоплена завойовниками в крові. Наталя Тисовська була і залишається наразі єдиною українською письменницею, якій попри часи і кордони вдалося познайомити ці два світи, показати їх справжніми, живими і прекрасними у своїй волі до перемоги. Тому раджу всім читати «Буремну Затоку» і долучаюся до заклику Наталі виходити на Майдан. Ми разом! Свободу не спинити!
Вікторія Гранецька
(Джерело:
Офіційний сайт письменниці)
|
