"...Популяризація цієї досі малодослідженої сторінки вітчизняної літератури все ще залишається актуальним завданням".

 
"...Популяризація цієї досі малодослідженої сторінки вітчизняної літератури все ще залишається актуальним завданням"
Книжки за жанрами

Всі книжки (1667)

Колонка

Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.

Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.

Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».

Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт
проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Рецензія

02.09.2014

Рецензія на книжку:
Шевченко-Савчинська Людмила. Латиномовна українська література. Загальний огляд

Сьогодні ситуація з дослідженням давньої української літератури кардинально змінюється на краще внаслідок відмови від народницьких, великодержавницьких та комуністичних ідеологем, під тиском яких до українських зараховувалися виключно пам’ятки, написані українською, лише православними авторами і тільки на територіях у межах радянських кордонів України. Особливо цінними виявляються ігноровані донедавна пам’ятки, написані наднаціональною латиною.

Вивчення й аналіз творів українських авторів, що писали латинською мовою, здатні допомогти нам у пошуку відповіді на на особливо актуальне для нинішнього суспільства питання про місце і роль України в європейському культурному обширі. Бо саме ці тексти, які належать українським за походженням, місцем проживання чи самовизначенням авторам, здатні послужити аргументом на користь літературної повноти, звільнити нас від залишків комплексу меншовартості вітчизняної культури, оскільки неспростовно свідчать про її приналежність до загальноєвропейського процесу розвитку. Людмила Шевченко-Савчинська взялася довести це на основі аналізу латиномовного масиву, створеного на українських етнічних землях упродовж XV–XIX ст. Частина аналізованих текстів знайома дослідникам віднедавна, частина вводиться авторкою монографії до наукового обігу вперше – і, до речі, таких тут більшість.

Ще знайомлячись із анотацією до книги «Латиномовна українська література. Загальний аналіз», передусім звернув увагу на задекларований часовий відтинок, який мене вразив і заінтригував. Мимоволі закрався сумнів: чи спроможеться дослідниця впоратися з превеликою кількістю авторів та імен і чи не стане її робота схожою на католог творів і авторів? Побоювання почали зникати вже при уважному перегляді змісту, який завсвідчує здійснену чітку структуризацію матеріалу, що унеможливила повтори при викладі авторських міркувань і цитуванні автентичних латиномовних авторів у тексті. Поділ творів за сферами побутування на конфесійні, історіографічні, етикетні, мемуарно-епістолографічні й інтелектуальну прозу добре вмотивований.

Об’ємним, але незайвим у дослідженні з новітньої галузі гуманітаристики є розділ, присвчений набуткам колег – «Методологічні аспекти вивчення неолатиністики. Світовий досвід». Цілком слушно акцентується постать Станіслава Оріховського – чи не найвизначнішої постаті серед українських римо-католиків, який розробляв важливі проблеми, що хвилювали тогочасне українське і польське суспільство. Повернення його імені в духовну культуру України допоможе реконструювати перервану тяглість історичної та інтелектуальної традицій, що дуже важливо з огляду на потребу забезпечення неперервності культурного успадкування, зв’язку минулого й сучасного, охоплення одного й другого в одне ціле, тобто досягнення історичного розуміння, що робить історію діючою. Введення в науковий обіг латиномовної спадщини Ст. Оріховського та інших мислителів, близьких до нього в часі, сприяє, зрештою, поглибленню розуміння відкритого лише недавно напряму в історії української філософії – ренесансного гуманізму. У дослідженні Людмили Шевченко-Савчинської, з огляду на літературознавче спрямування, висвітлюється нова грань таланту Оріховського-Роксолана (ІІІ розділ, «Вираження авторського світогляду й соціально-етичних символів доби через літературні образи»).

Володимир Литвинов

(Джерело: Медієвіст)

Реклама
Rambler's Top100