Дайте ілюстратору волю.

30.09.2014

БараБука поцікавилася думкою авторки «Ліги непарних шкарпеток» щодо художнього втілення її персонажів.

– Пані Галино, як Ви сприйняли свою «Лігу непарних шкарпеток»?
– Свої шкарпетки насправді бачу іншими, але художник намалював їх саме так. Під час роботи над книжкою я сказала видавцям: дайте ілюстраторові волю, нехай не відчуває рамок та обмежень… Творча людина сама краще знає, як і що зробити. Мені завжди здавалося, що це і є найкраще побажання…

– Як, по-Вашому, чи часто збігаються в оформленні книжок «смаки» дорослих – покупців дитячих книжок, і власне споживачів – дітей. Адже так буває, що дорослі чогось категорично не сприймають, а дітям подобається… І з текстами теж так буває… Хто в цій парі – дорослий-дитина – є визначальним?
– Дитина. А якщо щось подобається дорослому, то нехай спробує переконати дитину, що правда на його боці. Хай почитають уголос разом, порегочуть, картинки пороздивляються. Іноді бачу, що текст доволі простий, але оформлення пречудове – ніби ще одна історія про ті самі події, з новими деталями, з іншими акцентами. Дуже люблю таку злагоджену роботу автора тексту й автора ілюстрацій у парі.

2– Як Ви ставитеся до «втручання» читача в книжку – підкреслювання, домальовування…? Якби батьки дозволили дітям розфарбовувати у Вашій книжці шкарпетонів?
– Добре ставлюся. Можна розмальовувати книжку, щось там дописувати, підкреслювати, домальовувати, якщо є таке бажання. І водночас – підклеювати подерті сторінки, любити книжку. Одне не виключає іншого. Головне – брати її до рук, відчувати потребу в ній.

– Чи може, на Вашу думку, неякісне оформлення зіпсувати книжку, негативно вплинути на сприйняття тексту?
– Певною мірою воно, звісно, впливає. І в гірший, і у кращий бік. Якісне, талановите оформлення відчутно додає, часом навіть рятує текст. Маю таких прикладів чимало. А з досконалих поєднань передовсім згадую, скажімо, серію історій про Фіндуса і Петсона, це чудові тексти і прекрасні ілюстрації, в ілюстраціях навіть є те, про що у тексті – ані слова… Автор тексту і малюнків – один і той самий, Свен Нордквіст. Як і історії про кота Сплета, які написав і намалював Роб Скоттон… Але є і море прикладів вдалого поєднання роботи письменника та роботи художника, коли кожен робить свою частину у створенні доброї книжки.

Спілкувалася Тетяна Щербаченко.