Із життя-буття київських чарів.

 
Із життя-буття київських чарів
Книжки за жанрами

Всі книжки (1667)

Колонка

Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.

Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.

Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».

Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу
, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Рецензія

09.10.2014

Рецензія на книжку:
Ткачук Галина, художник Наталка Пастушенко. Вечірні крамниці вулиці Волоської

Коли я в дитинстві читала різні казочки, завжди найсолодшими місцями здавалися перші й останні фрази: «Були собі дід та баба, і була в них…» і «Так і живуть вони до сьогодні». Ці фрагменти закінчуються швидко, як цукерки, бо після перших «були собі» відразу щось трапляється, щось, що порушує той солодкий стан, коли вони «були собі». Головний герой намагається виправити це щось, що сталося, а закінчується все весіллям, де «і криві, й сліпі гуляли, танцювали». Тільки життя налагоджується – все, кінець. А що відбувається після весілля? Що роблять дід із бабою, коли все стає на свої місця?

«Вечірні крамниці вулиці Волоської» – зовсім інша казка. В ній головне оте «були собі»: на тлі детективної інтриги солодкі миті життя-буття розтягнуті на всю книжку. Бо персонажі, дрібнички, незвичності побуту створюють і надійно підтримують казковий настрій. Особливу ж насолоду дарують деталі.

Отож, спочатку. Були собі різні звірі та птахи, що проводили вечори у крамничках із київськими чарами на вулиці Волоській у Києві. Крамнички ці слугували радше не для продажу товарів, а як «місця таємничих вечірніх зустрічей тих, хто жив на межі зі світом чарів». А таких було багато: і ворона Васса, що працювала в крамниці, де зберігалася загадкова речовина «апейрон», і кіт Роман, що платив за горнятко кави нерозмінною монетою, яка завжди поверталася до нього в кишеню, а в касі крамниць недостачі не було, й голуб Сергієнко з чарівним пензликом, і руда білка Рататоск, і навіть зелений крокодил Валерій… Та одного дня безцінні скарби зникли! Ще й незнайомі коричневі коти з великим сірим хом’яком швендяють містом… До всієї катавасії приєдналися й київські відьми – куди ж без них!

І от перед вороною Вассою, і котом Романом, і рудою білкою Рататоск, і голубом Сергієнком, і навіть крокодилом Валерієм постає завдання захистити київські чари від тих, кому вони насправді не потрібні, хто не розуміє їх, хто через жадібність здатен порушити гармонію цілого міста.

Книжку дуже приємно брати в руки: цупка обкладинка, малюнки на кожній сторінці, виконані у простій техніці, аж складається враження, що кожен здатен намалювати такі ж. Від семи років і до скількох хочете можна читати цей казковий містичний детектив. А потім уважно дивитися, чи не спостерігає за вами з дерева навпроти велика ворона? Може, в неї недалеко й гніздо з усілякими загубленими речами є? Можливо, ваша знайома ворона – теж героїня якоїсь історії? Птаха Галини Ткачук – киянка з Подолу, з вулиці Волоської, – не менш чарівною може бути історія вашої крилатої сусідки. І ще: ви точно знаєте, що продають у вечірніх крамничках вашого міста?

Анастасія Турпетко

(Джерело: БараБука)

Реклама
Rambler's Top100