Мислити кольорово.

 
Мислити кольорово
Книжки за жанрами

Всі книжки (1552)

Колонка

Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.

Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.

Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».

Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Рецензія

10.11.2014

Рецензія на книжку:
Щербаченко Тетяна. Біла, Синя та інші : оповідання для дошкільного віку

Я люблю киць, і я літала. Двічі. Перший раз – то звичні дитячі нічні польоти в снах, а вдруге – в дорослому віці, на концерті просто неба. Я відчула, що лечу, і через кілька секунд увімкнула режим Орла з історій Тетяни Щербаченко. Він сказав, що «киці не літають», тож і я пригалявинилась («ну, не приземлилася ж :) ).

Дитяча мрія – це святе й недоторканне. Фантазія – то частина реальності малюка, яка багато що розповість про його внутрішній світ. Ця книжка подобається моєму синові, бо він страшенно любить котів. А я вподобала її за кольоровість – у сенсі виходу за межі стереотипних уявлень, до яких ми привчилися вдома або вже в ширшому соціальному середовищі. Мислити кольорово, рухатися кольорово, та й навіть одягатися кольорово (навіть якщо це буде викликом суспільству або ознакою інакшості) – важливий етап усталення власних поглядів на тлі суспільно звичних.

«Біла, Синя та інші» – то п’ять історій маленьких Киць. Перша Киця особлива тим, що літає. Її мама теж мріяла про це від народження, та не змогла – і намагалася передати досвід про неможливість польоту своїй малечі. На щастя, донька успадкувала мамину мрію, а не досвід, і здійснила її. Та ще й спричинила початок змін у непорушній величі Орла.

«Це – я. Це – сніг. Чи навпаки?» Хто допоможе Киці не губити себе взимку?
А Біла Киця настільки повно та захоплено вивчає нове явище природи, що кожній дорослій киці слід повчитися досліджувати світ і шукати себе. Ще є одна Киця, яка вдруге приголомшила Орла кольором шубки (зелений – від довгого лежання на соковитих зелених галявинах), що змусило Царя птахів таки переглянути життєві погляди й працювати над собою.

Мене захопила історія про Смугастика. Тут яскраво проілюстровано пошук ідентичності, належності дитини до тих чи інших груп. Як на мене, вже й найменшому малюкові треба пояснювати деякі складні речі. Бо, наприклад, Смугастик був розгублений од власного незнання…

Трохи сумна історія Чорної Киці про неприйняття її суспільством, частково спричинене забобонами, а частково – її характером. Киця від цього страждала, проте знайшла спосіб спілкуватися з іншими – спочатку через таємні подарунки. Згодом вона-таки набралася сміливості зруйнувати стереотипи щодо себе.

Потішили в тексті авторські слова – «прихмарився», «придеревився» (про «приземлення» Орла), «мнявкенький». Вони грайливі, жартівливі, теплі. Мабуть, кожна родина має свій таємний словничок, і він зближує та єднає, як цю дружну спільноту Киць.

Загалом враження від книжки надзвичайно приємні. Вона сімейна, домашня, близька й пухнаста. Як-от наша киця Рися :).

Світлана Шинкаренко

(Джерело: Простір української дитячтої книги)

Реклама
Rambler's Top100