|
13.05.2015
Рецензія на книжку:
О.Апальков, Виктор Шендрик, Александр Волков. "Склянка Часу*Zeitglas", №73 : Літературно-мистецький журнал
(Переклад:
Хомутина Хельга)
Та ні, не тільки на книги. Культурна програма була багатою: презентації нових видань, проектів, зустрічі з авторами, дискусії, лекції, публічні інтерв'ю, читання й театральні перформенси. Найвідоміші українські письменники ходили залами, представляли свої книги й роздавали автографи.
Про те, як відбувся цьогорічний "Книжковий Арсенал", запитаємо в багаторазового учасника цього фестивалю, головного редактора журналу "Склянка Часу" і видавництва з такою ж назвою Олександра Апалькова.
- Вражений неймовірним інтересом людей до книги. Особливо в суботу, до вечора не можна було вийти з Арсеналу, черга закінчувалася десь аж за рогом. Засмучує те, що зменшилося число учасників цього міжнародного фестивалю - бу-ло близько трьохсот, а цьогоріч ледь за сто. У минулі роки були видавництва з Поль-щі, Білорусії, тепер - лише українські.
Дивно, що одна з найбільших областей - Черкаська - була представлена лише "Склянкою Часу". Але приємно, що Канів втирає носа іншим.
Інтерес до "Склянки Часу" значно виріс, підходили й цікавилися ті, хто вже є нашими авторами, і ті, хто, можливо, стане.
- Дорого коштує участь у такому фестивалі?
- Стати учасником накладно. Інша справа для періодичних видань. Тоді ви можете виступити інформаційним спонсором, як, наприклад, журнал "Склянка Часу". З журналів, окрім нашого, було лише два: російськомовна "Радуга" і "Шо". Шкода, що журнали зникають як культурне явище…
Але є привід для оптимізму: Україна живе, інтерес до книги зростає!
Іван КУГНО
(Джерело:
Газета ДЗ від 10 травня 2015 року)
|
