А ти що вибираєш: тіло чи душу?.

 
А ти що вибираєш: тіло чи душу?
Книжки за жанрами

Всі книжки (1667)

Колонка

Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.

Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.

Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».

Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам
доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Рецензія

21.08.2010

Рецензія на книжку:
Т.Антипович. Тіло і доля : цикл оповідань

Що для тебе є тіло і душа? Тіло – тлінне, а душа – вічна? Надто просто. В такому разі ми воліємо просто не задумуватися над складними філософськими питаннями й доручити розв’язок екзистенційних питань досвідченим літераторам. Завдяки молодому авторові, що проявив надзвичайну гуманність до вас, читачі, і справжню мізантропію щодо своїх персонажів, ви можете відкласти ці ломиголовки на потім. Їх «під керівництвом» Тараса Антиповича переживають герої «Тіла і долі». Книжка, зрештою, не дає остаточної відповіді. Тільки стверджує, що діалектика людського тіла й душі справді існує, вічна та нерозв’язна. Цю проблему автор розгортає в різних людських долях і життєвих ситуаціях (від бомжів до закоханих).



Спочатку ми відвідуємо щоденний тусняк під «трьома ялинками» разом із безпритульними, рецидивістом, наркоманом, науковцем-філософом, проституткою та колишнім технологом Декартом, що не зміг одного разу повернутися додому, де зажди жив тільки сам. А все тому, що на його звичний телефонний дзвінок з роботи в порожню квартиру його ж душа відповіла: «Алло». Відтоді Декарт існував лише буденним, тлінним тілом, що терпляче зносило вуличне існування, аби чиста й вічна душа могла усамітнитися в квартирі. Проте поступово звівши своїх безпритульних друзів на той світ, повернувся додому, де душі своєї так і не уздрів. Опісля нас знайомлять з бодібілдером Ріхардом Штоцом, який свій бунт проти тіла виражає ще більш радикально: почерговим ампутуванням електропилою своїх ніг. Таким чином, ставши «культуристом духу», він хотів знати, ким є поза тілом і ким є без тіла для суспільства. «Матрьошка» відтворює структуру Всесвіту-в’язниці, у якій є в’язниця, а в тій – ще одна, ще одна… і так до маленької в’язничної камери, де єдиний в’язень мило розповідає єдиному наглядачеві про вбивство своєї дружини, яка віддавалася «тєлом, а душою – нє». Ще в одному оповіданні олігарх надумався вбити задля розваги слониху-художницю й поплатився не грошима – своїм життям. Помирає і екс-дружина детектива Магда, невістка Класика, що є іронічною алюзією на Магдалину Христа: Магда настільки відкинула земне, що забула і про свою сім’ю, і навіть про саму себе. Автор також висміює ставлення до літературних класиків, загалом «класичного» вже й тим, що заповнив цей розділ не прозою, не віршем, а репом на двадцять сторінок! Тут як не старайся, а класично прочитати вам його не вдасться.



Окрім спільної проблематики, оповідання пов’язані персонажами і певною детективністю сюжетів, тому детектив Пікус – друге всевидяче око після самого автора «Тіла і долі». Загалом доволі екзотичні життєві ситуації, змальовані Тарасом Антиповичем, аж ніяк не претендують на достовірність, а тільки вчергове ставлять перед читачем вічне онтологічне питання «душі й тіла». Його нерозв’язність – очевидна, втім, поставлена проблема сама по собі є кроком до тілесно-душевної гармонії.

Ірина Ковбаса

(Джерело: Друг читача)

Реклама
Rambler's Top100