Галопом до досконалості.

 
Галопом до досконалості
Книжки за жанрами

Всі книжки (1569)

Колонка

Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.

Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.

Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».

Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Рецензія

21.06.2016

Рецензія на книжку:
О.Апальков, Левченко Сергій, Остролуцька Антоніна. Вісник V-го Міжнародного поетичного конкурсу "Чатує в століттях Чернеча гора" : вісник поетичного конкурсу

Радий, що навколо мого суб'єктивного рейтингу розв'язалася така жвава дискусія. Якщо б ще інші учасники конкурсу опублікували власний рейтинг, дискусія була б змістовнішою. Однак, якщо вже я взявся оцінювати, доведеться і відстоювати свої оцінки. Колеги, відповідаю на ваші міркування.
Шановна пані Світлано... Як можна прожити день, не сказавши і не подумавши жодного слова? Спочатку було слово. Навіть якщо це слово просто "сьогодні". Мені дійсно сподобався Ваш вірш, але це "якщо" та минулий час (озвучувався, вірила...) у моєму особистому сприйнятті трохи дисонує із універсальністю та безперервністю Слова, Книги. Поезія живиться енергією послідовності, і якщо ми пишемо про Слово у минулому, треба ж пояснити, звідки таке відчуття? Чи ні? Тим більше, що тема конкурсу апелює до особливого книжкового простору в нашому житті, такого собі L-space (за Террі Пратчеттом). Порівняйте переконливість інтенції читати у Вашому творі та у вірші Романа Бабія "Світи із полиці", який мені теж сподобався, хоча я знизив оцінку на 2 бали за брак новизни та актуальності. Там проблема в тому, що, як на мій смак, поезія не має прив'язуватися до певного місця: навіть люблячи свою малу чи велику Батьківщину і не соромлячись творчо висловлювати цю любов, маємо також дивитися на світ ширше. Це виглядає парадоксально, але в поезії я якраз люблю парадоксальність, бо ідеї та почуття як норовливі коні, і поет має осідлати їх та спрямувати їх єство, їх іманентну суперечливість галопом до досконалості. Принаймні, так мені хочеться. Не знаю, може, інші очікують від поезії чогось іншого, наприклад, сонного релаксу? Тоді складіть рейтинг релаксуючої поезії. Але у мене інші запити, при всій повазі та симпатії до коал.
Шановний пане П. Ст... Хіба можна так зневажливо висловлюватися про чужу творчість? Люди старалися, вкладали душу, натхнення. Наступного разу вони напишуть краще. Майте повагу до творчих звершень інших людей, бо Ви теж, мабуть, колись в житті писали не дуже якісні твори, і я писав, і всі писали. Але я вірю, що світло істини в кожній особі. Нема людей безнадійних і безталанних, є ті, хто робить перші кроки у відкритті в собі Божого дару, хто помиляється, кому треба працювати над собою та більше освоювати світ, спілкуватися з людьми про все на світі, творчо розвиватися. Побажайте їм творчих успіхів на наступному конкурсі замість того, щоб тупо ганьбити.
Шановна пані Інно, готовий визнати, що навіть в тих віршах, які я суб'єктивно оцінив на двійку, можна за бажання знайти потроху всіх перахованих мною чеснот та якостей. Для самих авторів і для кола їх спілкування, можливо, їх поезія є джерелом радості, натхнення, життєвої енергії та мудрості. Але коли я відмічав наявність тої чи іншої якості у клітинці таблиці, перш за все зважав на загальний рівень, як я його відчував. Порівняно з іншими учасниками конкурсу, на мій погляд, у поезіях цих авторів недостатньо переконливо проявлено більшість затребуваних мною якостей. Знов-таки, можливо, я чогось не помітив? Тоді виправте мене, давайте обговорювати детальніше.
Шановна пані Ліна Читайло... Ціную Вашу прискіпливість. Одразу бачу другого вимогливого критика (більше б таких, як ми, та з власними табличками оцінок всіх авторів... ;-) і, звісно, рвуся до полеміки!
По-перше, Ви помиляєтеся, "янтар" - українське слово ( http://sum.in.ua/s/jantar ). Але навіть якщо б це був англіцизм чи русизм, я б ним скористався, бо не поділяю стереотипів "расової чистоти" мови, натомість вважаю, що усі мови світу є братніми, переплетеними у один квітковий вінок на хвилях річки вічності, приреченими взаємно збагачуватися, коли люди постійно шукають спільну мову, коли якесь влучне словечко з однієї мови починає кочувати іншими мовами. Мова є живим організмом, а не академічною догмою, і навіть суржиком чи жаргоном письменнику користуватися не зазорно. Нічого протиставляти "елітарну" літературу народному спілкуванню! Вже допротиставлялися до "покоління А4", замученого перевірками зошитів, тортурами примусового читання та заучування літератури в школі та від того не згодного читати чи писати тексти, довші за одну сторінку машинопису...
По-друге, Ваше бажання побачити мою таблицю легко задовольнити. Дайте Вашу електронну пошту, і я надішлю таблицю.
По-третє, я "вигравай-загравай" якраз не вважаю вдалим римуванням, а решта наведених Вами рим цілком пристойні. Неблискучі рими, звісно, трапляються і в кращих, і в середніх, і, тим більше, у інших конкурсних творах. Але чи варто видирати окремі рими із загального контексту? Зрештою, ми цінуємо кращі твори не за окремими огріхами, а за загальним враженням. Втім, тут теж можна дискутувати.
По-четверте, актуальність є не просто відповідністю темі конкурсу, але й відповідністю духу часу (сьогоденним, а краще - вічним, проблемам), коли, наприклад, піднімаються теми виживання на війні, значущості поезії, саморозвитку в читанні, тощо. Оригінальність бачення і фантазія - також, як на мене, різні речі. Оригінальність посилює ідею, а фантазія посилює красу. Наприклад, сказати "книгу в шкіряній обкладинці хочеться обнімати і цілувати" - просто оригінально, "схоже, ніби я книга в рожевій шкіряній обкладинці" - просто прояв фантазії, а от у вислові "я бажана книга, яку обнімають і цілують, ніжно торкаючись рожевої шкіряної обкладинки" одночасно присутні як оригінальність, так і фантазія. Так само з емоційним і мовним багатством. Висловлюючи складні думки та відчуття, один обійдеться простою лексикою, повторюватиметься ("любити солодко, але страшно зруйнувати любов зайвою балаканиною"), а інший вживатиме вишукану лексику та мовні засоби ("кохання наче карамелі, хоча до язика не липне"). Якщо це пояснення на пальцях не влаштує, готовий поговорити про це докладніше.
По-п'яте, повністю підтримую Ваші слова: "Успіхів усім конкурсантам! Укладайте власні системи оцінювання, у яких ваші поезії будуть переможцями!:)". І я Вам більше скажу. Ми тут з партнерами проводимо конкурс есеїв "Людина та людяність: актуальне бачення" в новому форматі відкритого конкурсу (http://видавець-шеляженко.укр/#konkurs ) . Формат відкритого конкурсу є нашою оригінальною розробкою і полягає в тому, що усі бажаючі можуть долучитися не тільки до участі в конкурсі, але й до нагородження переможців. Тобто, кожен може через організаторів конкурсу нагородити власним призом тих чи інших учасників у будь-яких самостійно визначених номінаціях чи кожного з учасників конкурсу. Даний конкурс проводиться трохи в іншому форматі, але це не заважає кожному з нас проявляти ініціативу, правда ж? Тому я офіційно оголошую, що всі, хто за моїм рейтингом набрав від 8 до 12 балів, можуть до 1 липня включно повідомити мені свою поштову адресу електронною поштою yuriy.sheliazhenko(@)gmail.com і отримати призи-сюрпризи. Книжки і... але не буду розкривати інтригу. Таким чином я хочу віддячити кожному з авторів, чиї твори мені найбільше сподобалися.
Організатори конкурсу не будуть проти такої самодіяльності?
До речі, про самодіяльність. Був нещодавно на виставці "Українська книга на Одещині" та записав цікавий вірш поета-волелюбця, дисидента Олекси Різниківа "Я скоріше згасну, ніж скорюсь!" (уривок з його поеми "Окупація"), раджу послухати: https://www.youtube.com/watch?v=yGc7IeYf_rI
Шановні лідери мого суб'єктивного рейтингу, чекаю на ваші листи та готую призи-сюрпризи.
Всім творчих успіхів, а також - віри в себе, вірності собі, володіння собою! Самостійності! Самобутності! Самоцінності! Саморозвитку! :)

Юрій Шеляженко

(Джерело: Сайт конкурсу ЧВСЧГ)

Реклама
Rambler's Top100